Харківський історичний музей

Є.К. Рєдін – бібліограф

Ярошик Валентина Олександрівна

1998

Четверті Сумцовські читання : матеріали наукової конференції, присвяченої 135-річчю з дня народження Є. К. Рєдіна, 18 квітня 1998 р. – Х., 1999.

 

Єгор Кузьмич Рєдін – відомий харківський вчений, дослідник історії мистецтва, рідного краю. Йому належать понад сто різноманітних статей та нотаток наукового та громадського змісту.

У науковій роботі він часто-густо використовував бібліографію, добре усвідомлював її значення для науковців. Тому в науковій спадщині Є.К. Рєдіна можна знайти бібліографічні огляди праць відомих вчених у галузі мистецтвознавства, історії літератури та огляди рукописів і друкованих матеріалів з пам’яток церковного мистецтва. Він є складачем бібліографічних списків та друкованих каталогів бібліотек, автором невеликих бібліографічних нотаток, що друкувалися у періодичних виданнях, тощо.

Для дослідників життєвого шляху видатних осіб важливо ознайомитися з бібліографічними оглядами, присвяченими професору Харківського університету Олександру Івановичу Кирпичникову / до речі вчителю Єгора Кузьмича/ з історії та археології мистецтва; російському філологу, академіку Петербурзької АН, автору багатьох праць з мовознавства, стародавньої літератури, фольклору Федору Івановичу Буслаєву та іншим.

У цих оглядах Є.К. Рєдін знайомить читачів з бібліографіями вчених, їх науковою спадщиною, висвітлює значення їх праць, дає змогу познайомитися з оцінкою їх діяльності іншими науковцями.

У своїй бібліографічній діяльності Єгор Кузьмич великої уваги надавав оглядам, присвяченим пам’яткам церковного мистецтва та рукописам. Ним присвячено огляд “О лицевых синодиках, поступивших в распоряжение Харьковского Предварительного комитета по устройству 12 археологического съезда” (СХИФО, Т. 13). У цій роботі Рєдін оглядає п’ять рукописних синодиків, три з которих належать церквам області Війська Донського, два – церквам Ізюмського та Харківського повітів Харківської губернії. Час їх написання сягає 17-18 ст. Єгор Кузьмич не лише описує мініатюри, які були включені до синодиків, а й зосереджує увагу на текстах, палітурах, папері видання. Знайомство з цим оглядом допоможе вченим зробити висновки, про кого йшлося у синодику, визначити місце розташування церкви тощо.

Особливо важливими для нас є знайомство з бібліографічними списками, які склав Рєдін. Це перш за все список, присвячений діяльності історико-філологічного товариства при Харківському університеті. Протягом багатьох років вчений брав активну участь у його роботі.

У 1902 р. громадськість Харкова відзначала 25-річчя від дня заснування ХІФТ /Харківського історико-філологічного товариства/. До цієї події Рєдін підготував два бібліографічних списки. Перший “Список рефератов, читанных на заседании историко-филологического общества при Императорском Харьковском университете за первые двадцать пять лет существования (1876-1902)” містить відомості про 370 рефератів, деякі з них були надруковані окремими виданнями, або на сторінках преси. До речі, понад 150 рефератів були присвячені історії, культурі, етнографії Слобожанщини та Лівобережної України. До іншого “Списка исследований материалов, помещенных в “Сборнике Общества (Т. 1-12)” увійшло 95 бібліографічних описів наукових праць вчених – членів товариства. Деякі з цих робіт також присвячені Слобожанщині. Це перше за все, праці відомих вчених М.Ф. Сумцова, Д.І. Багалія, П.В. Іванова, П.С. Єфіменка та інших.

Слід відзначити також два бібліографічних списки, присвячені професору Харківського університету Миколі Федоровичу Сумцову. Вони були підготовлені до ювілеїв вченого.

Перший список Рєдін склав у 1900 р. і включив його до своєї роботи “Профессор Николай Федорович Сумцов: К двадцатипятилетней годовщине его учено-педагогической деятельности” (Х., 1900, отдельный оттиск). До “Списка...” увійшли 286 назв наукових праць, нотаток вченого, починаючи з 1878 по 1900 рр.

Другий “Список...” було вміщено у другій книзі Єгора Кузьмича “Профессор Николай Федорович Сумцов: К тридцатилетней годовщине его учено-педагогической деятельности” (Х., 1906). До нього було включено бібліографічні записи майже 53 праць Миколи Федоровича. Літературу, що увійшла до цих “Списків...”, систематизовано за розділами: історія літератури, етнографія, історія місцевого краю, історія мистецтва, педагогіки, публіцистика.  Це одна з перших повних прижиттєвих бібліографічних праць, присвячених М. Сумцову.

Єгор Кузьмич Рєдін також склав бібліографію своїх праць, яку було вміщено до його біографії у книзі “Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805-1905): История. Биографический словарь профессоров и преподавателей” (Х., 1908). До цього списку увійшли відомості про 96 праць, які складач систематизував за п’ятьма розділами, особливо виділивши роботи про місцевий край.

Є.К. Рєдін відомий і як складач друкованого каталогу бібліотеки, яку російський дворянин, дослідник мистецтва Аполлон Михайлович Матушинський подарував Харківському університету. Рєдін зробив бібліографіний опис 1961 книги, 237 назв фотографій, 57 гравюр з кращих робіт відомих художників. Ці матеріали увійшли до великої книги обсягом 105 сторінок. До неї також було включено і біографічний нарис про Аполлона Матушинського. Друкований каталог мав цілий ряд допоміжних покажчиків: іменний та географічний, за епохами, художніми школами, іконографією.

Багатогранна наукова спадщина Є.К. Рєдіна потребує подальшого глибокого вивчення фахівцями, а складена ним бібліографія завжди стане у нагоді не одному поколінню науковців.