Харківський історичний музей

Велика Вітчизняна війна в творчості харківських самодіяльних художників

Бурмака В.П., Щербина Є.Б.

1998

Четверті Сумцовські читання : матеріали наукової конференції, присвяченої 135-річчю з дня народження Є. К. Рєдіна, 18 квітня 1998 р. – Х., 1999.

 

Посеред різноманітних тем, якими сповнене художнє життя самодіяльних митців, тема Великої Вітчизняної війни є найбільш вагомою, роботи, їй присвячені , несуть у собі заряд мужності, стійкості, тріумфа здобутої перемоги.

Учасник Великої Вітчизняної війни Євген Іванович Буряк ще 15-річним юнаком прагнув піти добровольцем на фронт, та хлопцеві відмовили. Але настійливий юнак все ж правдами-неправдами потрапив на фронт, брав участь у битві під Сталінградом, був тричі поранений, повернувся з трьома десятками орденів та медалей за хоробрість.

Так, він знав війну не по книжках, ця тема пройшла крізь його серце, тому ще у воєнні роки він почав писати сюжетні твори. Одним з перших були “Розвідка боєм” (1944), “Бій у с. Боброво” (1943) та ін.

Вже в повоєнні роки Є. Буряк вдається до такого досить цікавого матеріалу, яким є консервні бляшанки. У його колекції є понад 500 мініатюр, виконаних на цьому незвичному матеріалі. Художні образи, які малює митець, – це геніальні поети, діячі культури, мистецтва, історії, військової справи. Особливою виразністю та величністю відрізняються портрети талановитих полководців – Жукова, Рокосовського, Черняхівського та ін.

Є.І. Буряк – творчо активний художник, його роботи мали успіх на багатьох виставках – у Будинку народної творчості, науковій бібліотеці ім. Короленка, на підприємствах та в школах нашого міста. Він і зараз багато працює, хотів би показати свої нові роботи пошановувачам мистецтва та готовий віддати їх у дарунок тим, хто по-справжньому цінує їх та захопився його самобутнім мистецтвом.

Майстер народного станкового живопису, Микола Іванович Белоусов, – людина шанована і знана не лише в Україні, а й у тих країнах, де знайомі з його творчістю. У Західній Європі, у Сполучених Штатах Америки, в країнах Латинської Америки зберігаються в приватних колекціях його твори.

Війну М. Белоусов зустрів 14-річним хлопчиком. Часто згадує, як знищували фашисти все живе навкруги, як горіла змайстрована ним голуб’ятня. У воєнні роки (1943-1945 рр.) учився в ремісничому училищі № 8 при заводі “Світло шахтаря”, виготовляв гранати й бомби для фронту. Після війни працював у залізничому училищі, а також здобував художню освіту – спочатку в студії малюнку ДК залізничників, якою керував відомий художник О.М. Щеглов, потім –у заочному народному університеті образотворчого мистецтва (м. Москва)

Улюблений жанр М. Белоусова – пейзаж. На його полотнах – краєвиди Слобожанщини, Криму, Кавказу, Прибалтики, Росії. Справжнім теплом віє від пейзажів рідного міста, аматора приваблюють ті куточки, де в сивій давнині жили народні митці, що прославили наш край. Живописні роботи та акварелі народного художника розширюють жанрові традиції народного станкового мистецтва.

Тема Великої Вітчизняної війни є провідною також і в творчості Юрія Івановича Коваленка. Образотворче мистецтво мало стати його професією – до війни він навчався в Краснодарському художньому училищі. Але війна внесла свої сурові корективи в його долю. Ю. Коваленко воював на Білоруському фронті. А після демобілізації знову повернувся до роботи, пов’язаної з художнім фахом: працював художником у ХТТУ, художником-оформлювачем у НДІ “Сантехпроект”.

Тема Харківського підпілля привернула особливу увагу митця. З деякими героями своїх майбутніх творів він був особисто знайомий: з медиками 9-ї Холодногірської лікарні – професором О.І. Мещаніновим, В.Ф. Нікітінською-Труфановою, а також Ф. Суворовим, якого вона врятувала.

Чотири картини присвячено подвигу харківських лікарів, які жертвували своїм життям, рятуючи від переслідувань гітлерівців радянських солдат. Цьому безприкладному подвигу присвячено картини “Допит танкіста”, “Нікітінська готує втечу військовополонених”, “Лікар Н.П. Протопопова рятує життя лейтенанта Фоменко”, “Мещанінов збирає продукти для поранених бійців”.

Картина “Допит танкіста” передає тривожну атмосферу приходу гітлерівця в лікарняну палату. Його звірячій ворожості протистоять впевнені у собі, сповнені духовної сили професор О. Мещанінов та медсестра. Картині притаманний певний психологізм, майстерність композиції, скупі, але точно знайдені деталі.

У своїх творах Ю.І. Коваленко зображує своїх героїв у найбільш гострі моменти життя. На картині “Остання листівка” бачимо учасників підпілля О. Зубарєва та Г. Нікітіну під час арешту їх гестапівцями. Зустріч І.І. Бакуліна зі своїми зв’язківцями І.Ф. Гаркушею і Е.С. Барановською відображено у картині “Явка”; у картині “Підпільна організація с. Лідне” відбито момент перед стратою підпільників В. Бугрименка, М. Кисляк, Ф. Руденка.

П’ятнадцять картин було написано митцем на воєнні теми, всіх їх відзначає багата змістовність, гранична напруженість, драматизм.

У живописних полотнах та графічних аркушах аматорів Харківщини, присвячених подіям Великої Вітчизняної війни, властива кожному з них художня манера отримує нові відтінки завдяки тому значенню, яке здобув для них образ України, змученої, скорботної, але завжди прекрасної й мужньої.