Харківський історичний музей

З історії харківського некрополя

Борисова Тамара Михайлівна

1998

Четверті Сумцовські читання : матеріали наукової конференції, присвяченої 135-річчю з дня народження Є. К. Рєдіна, 18 квітня 1998 р. – Х., 1999.

 

Меморіальне кладовище діячів культури і радянських воїнів розташоване у почесному кварталі 13-го міського кладовища по вул. Пушкінській, 108. Сюди у 1974-1976 рр., у зв’язку з ліквідацією 1-го міського кладовища, був перенесений прах видатних діячів вітчизняної історії та культури: віце-президента Міжнародної ліги освіти, визначного педагого Х.Д. Алчевської, її сина – всесвітньо відомого співака Івана Алчевського та доньки – української поетеси Христі Алчевської; видатного філолога-славіста, члена-кореспондента Петербурзької АН О.О. Потебні та його двох синів – професора ботаніки Харківського університету Андрія Потебні й професора Харківського технологічного інституту Олександра, який керував роботами по уточненню плану “ГОЭЛРО” на Україні; відомих українських поетів В.С. Александрова й Я.І. Щоголева; професора і ректора Харківського університету, пізніше – віце-президента АН УРСР академіка Д.І. Багалія; академіка архітектури, за проектами якого тільки у Харкові було споруджено більше 30 прекрасних будинків, О.М. Бекетова; історика античності академіка АН СРСР і УРСР В.П. Бузескула (уродженця с. Попівка Ізюмського повіту); юриста академіка В.М. Гордона; уродженця Харкова відомого рентгенолога С.П. Григор’єва; фізіолога члена-кореспондента Петербурзької АН В.К. Залеського; видатного математика академіка Петербурзької АН В.Г. Імшенецького; паталогоанатома академіка М.Ф. Мельникова-Разведенкова; зоолога академіка О.М. Нікольського; астронома і геодезиста Героя Соціалістичної Праці (з 1922 р.) Б.П. Остащенка-Кудрявцева; відомого фізика, професора Харківського університету і технологічного інституту М.Д. Пільчикова; видатного математика академіка Д.М. Синцова; члена-кореспондента Петербурзької АН М.Ф. Сумцова (який у 1920-1922 рр. завідував музеєм Слобідської України ім. Г.С. Сковороди).

На 13-е кладовище були також перенесені могили відомого історика Д.П. Міллера, професорів С.В. Дедюліна, П.П. Копняєва, В.Я. Рубашкіна, П.І. Шатилова, заслуженого діяча науки УРСР Т.І. Юдіна, відомого психіатра академіка О.І. Ющенка, мистецтвознавця та історика Є.К. Рєдіна.

Останній працював у Харківському університеті третину свого недовгого життя – з 1893 р. (з 1907 р. – професор) до смерті у 1908 р. У 1998 році (2 (14) листопада) минає 135 років від дня його народження, а 27 квітня (10 травня) – 90 років з дня його смерті. Є.К. Рєдін – один з основоположників вітчизняного мистецтвознавства і джерелознавства. Був дійсним членом Московського археологічного товариства, членом і секретарем Харківського історико-філологічного товариства. Його головні праці: “Киево-Софийский собор. Исследование мозаичной и фресковой живописи” (СПб, 1889), “Памятники древнерусского искусства на выставке VIII археологического съезда в Москве” (1890), “Харьков, как центр художественного образования юга России” (Х., 1894), “Хй Археологический съезд в Риге” (1897) та ін.

Поряд з могилами вищезгаданих видатних харків’ян тепер знаходяться могили співачки і драматичної актриси Є.П. Кадміної, режисера і художнього керівника Харківського російського драматичного театру М.М. Синельникова, одного із засновників українського реалістичного театру І пол. 19 ст. К.Т. Соленика, видатного російського драматичного актора І.М. Шувалова, українського радянського актора театру і кіно О.Є. Долініна (сценічні псевдоніми – Рубан, Українець, у 1927-1929 рр. грав у театрі “Березіль”), композиторів С.П. Дремцова і М.Т. Коляди, музично-громадського діяча, піаніста і диригента І.І. Слатіна, архітекторів Б.М. Корнєєнка, М.І. Ловцова, В.М. Покровського, художників В.Г. Аверіна, Д.І. Безперчого, М.Г. Бурачека, П.О. Левченка, М.С. Ткаченка, а також радянських воїнів, які загинули в боях з фашистськими загарбниками або померли від ран у період Великої Вітчизняної війни, – генерал-лейтенанта А.М. Городнянського, гв. лейтенанта Є.І. Попова, підполковника С.М. Роганова, майора В.О. Старцева тощо.

Серед тих, хто приклав багато зусиль, щоб добитися перенесення на 13-е кладовище якомога більше могил, які є безцінними пам’ятками нашої історії, була відомий харківський краєзнавець О.Д. Радкова, яка, на жаль, нещодавно пішла з життя.

Вивчення некрополів – історичних пам’яток-могил допомагає у дослідженні подій і осіб і давньої історії і сьогодення. Це повною мірою відноситься і до меморіала на 13-му кладовищі.