Харківський історичний музей
Замовлення екскурсій
 +38(057)7313568

Можливі підходи до використання музичного фольклору Слобожанщини в музейній експозиції (на прикладі весільної обрядовості)

Щербіна Інна Василівна

2000

Шості Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої 80-річчю Музею Слобідської України ім. Г. С. Сковороди, 14 квітня 2000 р. – Х. : [Видавництво ХДАДТУ], 2000.

У світлі сучасної музейної практики постає проблема побудови авторсько-експериментальних синтетичних експозицій різних за тематичними напрямками, що випроваджують комплексне світосприйняття з підвищеною інформативністю та образністю і спрямовані на активізацію художнього пізнання історичної спадщини та діяльності.

Однак, більшість музеїв в Україні різняться не лише за кількістю та цінністю експонатури, а й за якісними характеристиками музейних речей -раритетів та унікатів (художніх, технічних, синтетичних, тощо). Тому на сьогодні постає проблема необхідності посилення творчого напряму в експозиційній та комунікативній роботі експозиціонерів. Саме створення різноманітних авторсько-експериментальних експозицій як за формою так і за змістом дозволяє не тільки заохотити відвідувача прийти до музею, але й створити музею свій притаманний йому імідж та посісти належне місце не тільки у вітчизняній, а й у світовій системі профільних музеїв.

На сьогодні розроблена широка палітра засобів експонування музейних колекцій, яка залежить від:

1) спрямованості експозиції;

2) пануючої на той час системи поглядів;

3) ідеї, яку автор експозиції намагається донести відвідувачу;

4) образу, створеного експозиціонерами.

При побудові образної експозиції будь-якого тематичного напряму необхідно приділити особливу увагу драматургії - створюванню сценарію з логічно-послідовною літературною фіксацією експозиційних елементів окремих епізодів, що сприяє художньо-образній побудові сучасної музейної експозиції.

Для створення своєрідної моделі «часу і простору», що дозволить глядачеві мандрувати поза часовими та просторовими обмеженнями, трансцедувати сутнісні сили людини, які сховані в продуктах її діяльності, необхідно враховувати результати дослідження сучасної біоакустики та фонології, які доводять, що музика має великий вплив не тільки на настрій, а, перш за все, біоритмику організму, свідомість та підсвідомість людини. А саме, засобом використання відповідного музичного фону під час демонстрації музейної експозиції можна посилити емоційне враження, допомогти досконаліше зрозуміти смислове навантаження кожного експоната відвідувачами виставки.

Виходячи з того, що ще стародавня людина імперичним засобом дослідження визначила позитивний і негативний вплив музики на загальний стан організму людини і поширено використовувала цей досвід при використанні магічних ритуалів, а такий досвід частково зберігся у вигляді архаїчних наспів-формул і народних піснях - його бажано використовувати в історико-краєзнавчих експозиціях присвячених побуту і творчості народу даного регіону.

Наприклад, у музейній експозиції, присвяченій слобожанському традиційному весільному обряду, є змога зробити музичне оформлення з фонографічних записів як носіїв народної співучої традиції, записи яких зберігаються у фольклорних лабораторіях Харківського обласного центру народної творчості, Харківської державної академії культури, Харківського державного інституту мистецтв ім. І.П. Котляревського так і у професійних виконавців, зокрема, вторинних фольклорних колективів аутентичного співу міста Харкова: «Муравський шлях», «Горлиця», «Обереги».

Так, фонограми ліричних пісень, які виконувалися дівчатами на вечорницях, природно доповнять колекцію з рушників і весільного одягу з розповіддю про техніку виготовлення експонатів і їх функціонального призначення. Краще зрозуміти семантику виготовлення і використання весільної атрибутики, зокрема, весільного гільця та весільного печива, допоможе виконання відповідних архаїчних наспів-формул з поясненням даного ритуалу.

Позитивне значення подібного втілення в експозиції певних надбудовних звукових структур полягає в тому, щоб вони не підміняли інформативну насиченість експозиції, а існували паралельно, діючи не стільки на рецепторні фактори сприйняття матеріалу, скільки на підсвідомість відвідувача організовуючи сприйняття всього матеріалу у вигляді цілісної та структурної системи.