Харківський історичний музей
Замовлення екскурсій
 +38(057)7313568

Семен Климовський - «козак-стихотворец»

Борисенко Катерина Григорівна

2000

Шості Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої 80-річчю Музею Слобідської України ім. Г. С. Сковороди, 14 квітня 2000 р. – Х. : [Видавництво ХДАДТУ], 2000.

Творчість слобожанського козака Семена Климовського, який жив в к. XVII-XVIIIст., здавна привертала увагу дослідників. Найдавніша згадка про нього знаходиться в «Опыте исторического словаря о русских писателях» М.І.Новикова /СПб, 1772/, де зазначається: «Климовский Семен, малороссийский казак, сочинил книгу о правде и великодушии благодетелей стихами, 1724 года; сия книга рукописною хранится в Императорской библиотеке». Наступні згадки про С.Климовського знаходяться в «Деяниях Петра Великого» Голікова /1789/, в складеному Карамзіним «Пантеоне российских авторов» /1801 р./, «Словаре русских светских писателей, соотечественников и чужестранцев, писавших в России» митрополита Євгенія /Болховитинова/ /1845 р./. У XX ст. вивченням творчості С.Климовського займалися Перетц В.Н. «Очерк старинной малорусской поэзии» /1903 р./, Срезневський B.C. «Климовский-Климов», «козак-стихотворец» и два его сочинения /1905 р./, Слюсарський А. Г. «Слобідська Україна. Історичний нарис XVI1-XVI1Iст. /1950 р./, Наливайко Д. «Козацька християнська республіка» /1992 р./.

Пісня С.Климовського «Їхав козак за Дунай» вперше повністю /але без імені автора/ була надрукована у 1806 р. у «Песеннике» Прача і пізніше неодноразово перевидавалася. Цей твір тривалий час користувався популярністю не лише на Україні, а й далеко за її межами, знайшов відгомін у німецькій класичній музиці. У 1815 р. відомий композитор-романтик Вебер створив дев'ять варіацій на мелодію цієї пісні. Видатний композитор Бетховен спершу написав на її тему «Десять варіацій для фортепіано», а потім дав її обробку для голосу в збірнику «Пісні з супроводом».

Послання С.Климовського до російського царя Петра І, що має назву «О правосудии начальствующих, правде й бодрости их» розшукав у Імператорській бібліотеці син відомого славіста І.І.Срезневського В.І.Срезневский. У XVI томі збірника Харківського історико-філологічного товариства була надрукована стаття В.І.Срезневського «Климовский-Климов», «казак-стихотворец» и два его сочинения», а у 1905 р. ця робота разомз текстом послання була видана у Харкові окремою брошурою. Написанийу 1724 р. рукопис має гарне оформлення. Титульний лист, очевиднозроблений на замовлення, оздоблений красивою художньою рамкою, узор якої виконаний пером у бароковому стилі. Поля з обох боків відмежовані чорнильними лініями. Заголовок написаний полууставом з припискою між рядками «всепокорно», зробленою скорописом, очевидно, другою рукою. Можливо, що це виправлення належить самому автору. У цьому творі він рішуче говорить про те, що правда - душа самодержця, що цар мусить бути розумно милостивим, піклуватися про підданих, охороняти їх.

Можливо, грізний самодержець, як освічена людина, звернув увагу наадресоване йому послання і залишив у своїй бібліотеці. Та, вірогідніше всього, лист просто не встиг потрапити до рук адресата, що і врятувало автора.