Харківський історичний музей

Робота Харківського історичного музею з дослідження, збереження та популяризації пам'яток культурно-історичної спадщини

Янковський Анатолій Андрійович

2001

Сьомі Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції з міжнародною участю «Історія та археологія Слобожанщини в музеях Харківщини. До 100-річчя відкриття Салтівської культури», 12 квітня 2001 р. – Х. : [Видавництво ХНАДУ], 2002.

Наукова конференція, яка проходить у рамках VII Сумцовських читань, присвячена 100-річчю відкриття Салтівської культури. Микола Федорович Сумцов у своїй багатогранній діяльності значну увагу надав вивченню та збереженню пам'яток історії, культури та археології краю. Саме до числа цих історико-культурних надбань належать і пам'ятки салтівської культури, які даються VIII-Х ст. н.е. і стали відомі наприкінці позаминулого століття. Певний час ці пам'ятки не привертали до себе достатньої уваги дослідників. І лише після відкриття у 1901 р. в с. Верхній Салтів на Харківщині катакомбного могильника, що дав назву всій археологічній культури, пам'ятки зайняли належне місце серед старожитностей південно-східної Європи. Дослідженням цих пам'яток у 1901 р. займався вчитель В.О.Бабенко, який виявив перші катакомби. Пізніше тут проводили роботи вчені А.М.Покровський, Д.І.Багалій, М.О.Макаренко, А.С.Федоровський, Є.П.Трефільєв, Г.М.Тесленко, С.А.Семенов-Зусер, Д.Т.Березовець та інші. Свій вагомий вклад у вивчення цих унікальних пам'яток внесли і продовжують вносити покоління археологів історичного музею. Приємно згадати, що тільки минулого року наша археологічна експедиція під керівництвом В.С.Аксьонова, при спонсорській допомозі банку "Меркурій", з 7 червня по 15 серпня проводила дослідження IV катакомбного Верхньо-салтівського могильника. Вивчено 7 катакомбних поховань. Поховальні споруди зафіксовані графічно на планах, описані у польовому щоденнику. Всі знайдені речі зфотографовані та зарисовані. Комплекс знахідок включає посуд, різноманітні прикраси, знаряддя праці - всього близько 600 музейних предметів, які оновляли наші експозиції та достойно поповнили фондові зібрання. Крім Верхньосалтівського могильника історичний музей брав також участь у роботі експедиції Інституту археології НАН України, яка проводила планові дослідження унікального пізньопалеолітичного комплексу біля Амвросіївки Донецької області. Роботи проводилися на території стоянки площею 25 кв. м., де було досліджено три умовних горизонти. Зібрана колекція крем'яних та кістяних виробів загальною кількістю понад 2 тис. предметів. До її складу входять знаряддя праці (різці, скребки, вістря, платівки із притупленим краєм, мікроліти та ін.), нуклеуси, відбійники із кремнію та рогу, відходи кремнеобробного виробництва тощо. На периферійній частині стоянки було досліджено скупчення кісток бізону. Ця знахідка дасть можливість конкретизувати висновки, відносно процесу розбирання мисливської здобичі.

У серпні 2000 р. були також проведені охоронні археологічні розкопки багатошарового селища біля с. Сенькове Куп'янського району. На селищі досліджена площа в 36 кв. м. Знахідки з культурного шару потужністю 1 м., що представлені фрагментами кераміки зрубної та салтівської культур, а також кістками великої та дрібної рогатої худоби, після наукового вивчення, здані на зберігання у Куп'янський краєзнавчий музей.

Пам'яткоохоронній роботі в історичному музеї завжди надавалася належна увага. Слід згадати, що саме у нашому закладі проводився комплекс заходів по підготовці Зводу пам'яток культури Харківської області. Видання, на жаль, не було завершене через економічну ситуацію як в країні, так і в області. Але і сьогодні відділ охорони пам'яток культури продовжує збір нових матеріалів, які повинні доповнити підготовлений том. У 2000 р. проведена велика робота по підготовці Державного реєстру пам'яток культури області. Зараз цей важливий документ знаходиться на завершальній стадії.

Постійно здійснюється контроль за роботою місцевих органів охорони національної культурної спадщини, надається методична та практична допомога з питань виявлення, обліку та збереження пам'яток. У 2000 р. виявлено 55 пам'яток культури не взятих на державний облік, складено 25 паспортів та облікових карток на нерухомі пам'ятки культури міста та області, 28 генеральних планів на пам'ятки археології (кургани). Для оформлення облікової документації сфотографовано 120 пам'яток міста Харкова.

Благородній справі виявлення, вивчення, збереження та популяризації пам'яток культурно-історичної спадщини України та Слобожанщини підпорядкована вся діяльність Харківського історичного музею. Не дивлячись на існуючі економічні негаразди, продовжується подальше удосконалення всіх традиційних напрямків музейної роботи.