Харківський історичний музей

Старожитності салтівської археологічної культури у фондах Харківського історичного музею

Бакуменко Костянтин Іванович

2001

Сьомі Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції з міжнародною участю «Історія та археологія Слобожанщини в музеях Харківщини. До 100-річчя відкриття Салтівської культури», 12 квітня 2001 р. – Х. : [Видавництво ХНАДУ], 2002.

Сто років тому видатний краєзнавець В.О. Бабенко почав розкопки біля села Верхній Салтів. З цього моменту і почалось вивчення старожитностей, що отримали пізніше назву "салтівська культура". За минуле сторіччя була відкрита велика кількість салтівських пам'яток, деякі з них були досліджені археологами, а отримані в наслідок цих робіт знахідки яскраво вирізняють салтівську культуру з кола одночасних старожитностей східноєвропейських народів.

Значна колекція салтівських старожитностей зберігається у Харківському історичному музеї (ХІМ). Вона почала комплектуватися у перші післявоєнні роки з речей знайдених під час розкопок залишків будинку по вул. Сумській, 33, знищеного пожежею, що сталася під час відступу німецької армії у 1943 р. У цьому будинку розміщувалася археологічна виставка, матеріали до якої були відібрані з різних музеїв Харкова. Археологічна виставка репрезентувала і значну кількість речей салтівської культури, про що свідчить наявність в неї спеціального розділу "Салтів, слов'яни" (другий поверх, кімната 8), присвяченого старожитностям VII - X ст. У пожежі загинула вся документація і тому, на жаль, знайдені на згарищі предмети були депаспортизовані і увійшли до колекції ХІМ під грифом "зі спалених музейних фондів". Ті з них, що належали до салтівської культури були умовно віднесені до знайдених у Верхньому Салтові у довоєнні роки.

Врятованих експонатів було замало, тому у 1954 р. до ХІМ були передані матеріали розкопок проведених експедицією ХДУ біля с. Мохнач під керівництвом Б.А.Шрамко і С.О.Плетньової. Окремі знахідки, що належали до салтівської культури, входили до переданих у ХІМ матеріалів розкопок біля с. Войновка і с. Шведовка Ізюмського району, проведених у 1956 р. Донецькою експедицією Інституту історії матеріальної культури СРСР.

У 1950-х -1970-х роках колекція салтівських старожитностей здебільшого поповнювалась за рахунок речей переданих до ХІМ мешканцями м. Харкова і Харківської області. Так, у 1952 р. Євстрюковим Н.Г. були передані фрагменти керамічних виробів, зібраних на селищі поблизу м. Вовчанська. У 1955 р. робітниками заводу ім. Малишева передані стремена, уламок вудил та наконечник списа, знайдені біля с. Петровське Вовчанського району під час риття силосних ям. У 1956 р. Терещенко П.І. передано бубонець та кілька бусин, знайдених біля с. Бугаєвка Ізюмського району. У 1969 р. Дмитрієв В.А. передав сіроглиняний глечик та ліпний горщик з розмитого водами Печенізького водосховища поховання біля с. Старий Салтів Вовчанського району, а мешканець с. Хотомля Вовчанського району Кучеренко В.І. передав сокиру і залізний наральник з салтівського поховання, знайденого їм на березі Сіверського Дінця. У1969 р. була передана збірка керамічних матеріалів, знайдених в районі Біологічної станції ХДУ у Зміївському районі. У 1971 р., за повідомленням Неєлова Л.І., до ХІМ потрапила частина сиродутного горна знайденого біля с. Старий Салтів Вовчанського району. У 1976 р. Печенежським Г.І. передані речі, знайдені у зруйнованій катакомбі Верхньосалтівського могильника.

Кардинальні зміни у надходженні салтівських старожитностей, як кількісні, так і якісні сталися у 1980-х - 1990-х рр., коли експедиція ХІМ майже щорічно проводили дослідження салтівських пам'яток на правому березі Печенізького водосховища. У 1982 р. експедиція ХІМ під керівництвом В.Г.Бородуліна почала розкопки салтівського катакомбного могильника біля с. Старий Салтів Вовчанського району. Наступного, 1983 Р-, ці роботи були продовжені спільного експедицією ХІМ і ХДУ під керівництвом В.К. Міхеєва (в результаті до фондів ХІМ надійшло 3369 експонатів). Під керівництвом В.Г.Бородуліна археологічна експедиція ХІМ проводила дослідження Верхньосалтівського катакомбного у 1984 -1987 рр., Рубежанського катакомбного могильника у 1987 р., Верхньосалтівського III катакомбного могильника у 1988, 1989, 1991 та 1992рр., Верхньосалтівського IV катакомбного могильника у 1989 та 1990 рр. (до ХІМ надійшло 16374 експоната).

Під керівництвом В.А. Аксьонова археологічна експедиція ХІМ у 1993р. проводила дослідження Нетайлівського ґрунтового могильника з метою встановлення кордонів пам'ятки, у 1995 р. охоронні розкопки п'яти катакомб проведені на Рубежанському могильнику, з 1997 по 2000 рр. продовжувалися розкопки Верхньосалтівського IV катакомбного могильника (до ХІМ надійшло 3834 експоната).

Таким чином, за півстоліття у Харківському історичному музеї була зібрана колекція старожитностей салтівської археологічної культури, яка налічує понад 25 тис. експонатів, що складає 60 % від всієї археологічної колекції ХІМ.