Харківський історичний музей

Виставочна робота Харківського історичного музею у 1998-2000 рр.

Івах Олеся Дмитрівна

2001

Сьомі Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції з міжнародною участю «Історія та археологія Слобожанщини в музеях Харківщини. До 100-річчя відкриття Салтівської культури», 12 квітня 2001 р. – Х. : [Видавництво ХНАДУ], 2002.

Наприкінці XX ст. робота Харківського історичного музею була ускладнена рядом об'єктивних причин. Економічна ситуація, в якій опинилася наша держава і музей у тому числі, зменшила кількість відвідувачів, спонукала їх робити вибір між духовним і матеріальним, і друге, як правило, перемагало. Крім того, Харківський історичний музей змушений був переїхати у нове приміщення, в якому за короткий термін потребувалося розгорнути діяльність культурно-освітнього закладу та організувати прийом відвідувачів. Оскільки основна частина будинку потребувала ремонту, створення постійної експозиції стало неможливим. На порівняно невеликій площі, придатній для експонування предметів, вирішено було створити ряд постійних та тимчасових виставок, що мали стати своєрідною формою презентації музею. За допомогою виставок до музею хотілося привернути увагу не лише постійних відвідувачів, а й тих людей, що раніше залишалися байдужими до традиційних експозицій. Першою такою роботою у новому приміщенні музею стала стаціонарна виставка «Харків 1941-1943 рр.», наукове проектування якої базується на сучасних історичних дослідженнях провідних українських вчених та фахівців-істориків. На виставці представлено понад 800 предметів. Деякі з них належать до нових надходжень і демонструються вперше. Включення таких матеріалів - спроба співробітників музею внести свою скромну частку праці у відкриття маловідомих і замовчуваних раніше сторінок Великої Вітчизняної війни.

У 2000 р. відкрита друга стаціонарна виставка «Світ народного майстра», яка презентує етнографічні матеріали Слобожанщини і присвячена виготовленню художніх тканин.

Виставки розраховані на широке коло відвідувачів. Згідно з учбовими програмами тут проводяться екскурсії для учнів шкіл, гімназій, ліцеїв та студентів вузів.

Пізніше харків'яни та гості нашого міста познайомилися з матеріалами виставок, створених співробітниками музею на честь видатних земляків: «Г.Ф. Квітка-Основ'яненко - видатний прозаїк нової української літератури», «До 120-річчя від дня народження видатного селекціонера академіка АН УРСР В.Я. Юр'єва», «На благо вітчизни. До 145-річчя з дня народження М.Ф. Сумцова», «До 100-річчя з дня народження Г.С. Могильченка, двічі Героя Соціалістичної Праці». Підготовлений цикл тематичних виставок «Мальовнича Слобожанщина», започаткований експозицією, присвяченою видатному українському художнику С.І. Васильківському. Наступна виставка «Всупереч долі» познайомила з творчістю заслуженого художника України Г.І. Мегмедова.

Вивчення історії православ'я краю та інших релігійних конфесій дало змогу створити постійну музейну виставку «Пам'ять століть. До 200-ліття Харківської єпархії» та тимчасову виставку «Радість з неба являється. До Великодніх свят». Ця тематика сприяла залученню до музею не лише мирських відвідувачів, а й священників міських та сільських церков, монахів, послушників та інших служителів культу.

Через певний проміжок часу музей одержав пропозиції про демонстрування в нашому закладі іноземних виставок. Громадським комітетом побратимства «Цинциннаті - Харків» була підготовлена виставка «Під вогнем», яка присвячена жінкам - харків'янкам, ветеранам Великої Вітчизняної війни. Згодом демонструвалися виставки «Кінець Ялти» та «В. Реймонт. Життя і творчість», підготовлених Міністерством іноземних справ Республіки Польщі.

Звичайно, кількість відвідувачів на виставках була не однакова, але приходили нові люди, зацікавлені тим чи іншим ім'ям, тією чи іншою подією, і в результаті музеєм. Кількість відвідувачів, незважаючи на всі Негаразди, хоча і повільно, а все ж стала зростати. У 1999 р. у музеї побували 103900 осіб, у 2000 р. - 108889, у 1 кварталі 2001 р. - 28032.

З метою реклами музею, популяризації його колекцій історичний музей брав активну участь у виставкових заходах, що проходили поза музеєм. Так, за участь у роботі Московського Міжнародного фестивалю «Інтермузей-99», під час роботи якого експонувалася підготовлена музеєм виставка «Харківський історичний музей: колекції, експозиції, нові технології», музей був визначений переможцем в номінації «Співдружність».

Музейні предмети із фондових колекцій експонувалися також на виставці «Золоті скарби України», яка проходила у Дніпропетровському історичному музеї в межах проекту «Музеї України в гостях у ювіляра», на ювілейній виставці Слов'яногірського музея-заповідника. У Кримському республіканському та Євпаторійському краєзнавчих музеях демонструвалася етнографічна виставка Харківського історичного музею «Слобожанські візерунки».

Традиційною формою роботи музею стала участь у спеціалізованих виставкових заходах, які проводяться у м. Харкові, таких як Міжнародний фестиваль «Світ книги», «Міжнародний туристичний салон» та ін.

Таким чином, виставочна діяльність музею стала однією із форм роботи, що забезпечила вагомий внесок у популяризацію музею, збережені його авторитету серед відвідувачів. Пристосовуючись до нових економічних умов, колектив подовжує пошуки нових форм зацікавлення музеєм, особлива увага звернена на маркетинг-масову роботу, тому що тільки тісне переплетіння цих форм діяльності зможе забезпечити успішне функціонування закладу, сприятиме подальшому залученню до музею постійних та нових відвідувачів.