Харківський історичний музей

Паперові грошові знаки державних емісій РСФРР у колекції Харківського історичного музею

Звержховська Наталія В'ячеславівна

2001

Сьомі Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції з міжнародною участю «Історія та археологія Слобожанщини в музеях Харківщини. До 100-річчя відкриття Салтівської культури», 12 квітня 2001 р. – Х. : [Видавництво ХНАДУ], 2002.

Харківський історичний музей поруч з іншими історичними реліквіями збирає й паперові грошові знаки, що були у обігу на території нашої країни на різних етапах її розвитку.

Після Жовтневої революції грошовий обіг України являв собою надзвичайно строкату картину: грошові знаки дореволюційного зразка та гроші Тимчасового уряду зразка 1917 р. ("керенки", "думські"), цінні папери і купони до них, випущені урядом Російської імперії та Тимчасовим урядом (так звані грошові сурогати), грошові знаки, випущені Центральною Радою, урядом гетьмана Скоропадського і Директорією. Певне місце займали у цьому процесі і гроші державних емісій РСФРР.

Перший випуск радянських грошових знаків відбувся у березні 1919 р. на підставі декрету РНК від 4 лютого. Були випущені 3 купюри вартістю 1, 2 та 3 рублі, які отримали назву "Розрахункові знаки Р.С.Ф.Р.Р". Це були гроші спрощеного зразка, без нумерації і вказання року випуску, невеликого формату, але на них вперше в історії нової держави був вміщений малюнок державного герба Радянської Росії, затверджений у липні 1918 р. V Всеросійським з'їздом Рад. У колекції грошово-паперових знаків ХІМ перша загальнодержавна емісія РСФРР представлена 8-ма предметами (по 3 примірники купюр вартістю 1 та 2 рублі, 2 примірники купюри вартістю 5 рублів).

Намагаючись поступово вилучити із обігу кредитні білети дожовтневих випусків та грошові сурогати, Рада Народних Комісарів у травні 1919 р. приймає рішення випустити в обіг державні кредитні білети зразка 1918 р. Для них використовувалися кліше, підготовлені при Тимчасовому уряді, тому ці грошові знаки мали несумісні елементи малюнку: двоголового орла як герб буржуазної Росії та дату "1918" — рік, коли в Росії вже існувала Радянська влада. На усіх банкнотах був проставлений факсимільний підпис головного комісару Народного банку РСФРР ("Управляючий") Г. Пятакова. Спочатку були випущені 10 купюр (від 1 до 1000 рублів), а у грудні 1919 р.- додатково ще 2 купюри вартістю 5000 та 10000 рублів. По декілька примірників усіх номіналів цього випуску містить колекція музею (усього 26 штук).

Згідно з декретом РНК від 21 жовтня 1919р., Уряд РСФРР випустив у обіг розрахункові знаки нових номіналів: купюри вартістю 15,30 та 60 рублів (представлені у колекції 8 предметами - по 2-3 кожного номіналу). Вони вже мали номери, але рік випуску не вказувався. З'явився текст, який сповіщав, що знак забезпечується усією власністю Радянської республіки.

Але інфляційний процес, що активно розвивався, різко зменшував цінність розрахункових знаків та потребу у дрібних купюрах. Необхідні були купюри великого номіналу, аби полегшити грошові розрахунки і водночас зменшити витрати паперу та фарби на виготовлення грошових знаків. За декретом РНК РСФРР від 4 березня 1920 р. у обіг були введені 6 купюр від 100 до 10000 рублів. На цих грошових знаках знайшло своє відображення прагнення нової держави до світової революції: гасло радянського герба "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!" було повторене 6-ма іноземними мовами - французькою, італійською, англійською, німецькою, китайською та арабською. До колекції входить 21 примірник цієї емісії (по декілька кожного номіналу). Папір, на якому друкувалися банкноти, мав від 2-х до 5-й різновидів водяних знаків для кожного номіналу. На жаль, музейна збірка не може продемонструвати свою повноту за цією ознакою: купюри однакової вартості представлені лише 1-2 зразками водяних знаків.

Навесні 1921 р. у обіг були випущені розрахункові знаки вартістю 3 рублі зразка 1919 р. другого випуску (відсутні у колекції"), 5 рублів того ж зразка (представлені 2 примірниками) та 50 рублів, що відрізнялися за малюнком (їх у музейній збірці налічується 5, причому 4 з них - у зв'язці, тобто невідділені одна від одної").

Через декілька місяців після випуску розрахункових знаків 1919 р. грошовий обіг знову відчув нестачу великих купюр, які б відповідали рівню товарних цін, що знову виросли. І у 1921 р. були здійснені нові емісії розрахункових знаків зразка 1921 p., ще більш спрощених за оформленням. Купюри вартістю 100, 250, 500 та 1000 рублів були однокольоровими та однобічними, однотипного примітивного малюнку. Купюри вартістю 5000 і 10000 рублів - багатокольоровими, мали більш складне оформлення, з повторенням тексту гасла "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» 6-ма іноземними мовами. Для спрощення грошових розрахунків між господарськими організаціями були випущені знаки вартістю 25000,50000 та 100000 рублів. Вони також були спрощеного малюнку, кожний у однокольоровому виконанні, причому на купюрі у 25000 рублів навіть не було зображення герба РСФРР. Усі номінали представлені у музейній збірці 2-5 примірниками кожний (усього 28). Але і в цьому випадку музейна колекція не може проілюструвати усе різноманіття водяних знаків, що використовувалися на цих купюрах. Зберігаються також у музеї і по одному зразку термінових безвідсоткових зобов'язань РСФРР 1921 р. вартістю 1000000, 5000000 та 10000000 рублів, які були випущені для великих платежів. Вони друкувалися на кольоровому папері, були однобічними, без малюнку, мали лише текст, але добре був виконаний водяний знак: велике, на усю ширину паперу, зображення Державного герба РСФРР.

Падіння реальної цінності рубля гальмувало введення госпрозрахунку, відновлення грошових і кредитних відносин у процесі господарського будівництва, загрожувало крахом радянській грошовій системі. На порядку денному стояло оздоровлення грошової системи та скасування знецінених грошових знаків, які не мали ніякого забезпечення.

Почалася активна підготовка до проведення грошової реформи.

Одним із перших кроків у цьому напрямку була постанова Раднаркому РСФРР (листопад 1921 р.) про деномінацію розрахункових знаків РСФРР та усіх інших грошових знаків, що знаходилися у обігу, і заміну їх новими "Державними грошовими знаками РСФРР 1922 року". 1 рубль нового зразка був дорівнений до 10000 рублів усіх попередніх випусків. Були випущені 10 купюр від 1 до 1000 рублів. Тепер купюра у 1000 рублів замінювала 10 млн. рублів раніше випущеними грошовими знаками усіх видів. У музейній колекції налічується 26 грошових знаків даної емісії (від 1 до 5 примірників кожного номіналу).

Подальше зростання товарних цін зумовило потребу у збільшенні вартості купюр. Так, наприклад, борошно біле офіційно коштувало 10 млрд., борошно житнє - 6 млрд., жито, горох, квасоля - 5 млрд., м'ясо свіже -16 млрд. рублів за пуд. У обіг були випущені "державні грошові знаки РСФРР 1922 року" вартістю 5000 рублів (відсутні у колекції) та 10000 рублів (маємо 1 примірник).

Немає у музейній збірці безвідсоткових "зобов'язань Російської соціалістичної Федеративної радянської Республіки" зразка 1922 р., які за оформленням і функціями були аналогічні зобов'язанням 1921 р., але мали іншу вартість - 5000 та 10000 рублів, а також 25000 рублів (не були випущені).

Декретом РНК від 8 вересня 1922 р. був заборонений випуск у обіг із запасів Державного Банку грошових знаків усіх емісій до 1922 р. Ця заборона та проведений обмін попередніх грошових знаків на знаки 1922 р. ліквідували існуючу до цього різноманітність у грошовому обігу, залишивши дійсними лише грошові знаки 1922 р.

Державні грошові знаки РСФРР 1922 р. були доповнені купюрами нового зразка - типу гербових марок, що друкувалися аркушами по 20 штук. Були випущені купюри 6 номіналів - 1, 3, 5, 10, 25 та 50 рублів. У колекції музею усі вони, окрім 10-рублевої, представлені 1-2 примірниками.

Початок грошової реформи 1922-1924 рр. позначився випуском нових грошових знаків - банкових білетів Державного Банку РСФРР, так званих червонців 1922 р. Червонцю надавався золотий вміст у розмірі 1 золотника і 78,24 долі чистого золота, і він дорівнювався до 10 рублів у золотій монеті дореволюційного карбування. Це були перші радянські грошові знаки, що забезпечувалися на 25 % дорогоцінними металами та іноземною валютою і на 75 % - товарами, що можна легко реалізувати, та короткотерміновими зобов'язаннями. Були випущені 5 купюр банкових білетів вартістю 1, 3, 5, 10 та 25 червонців (купюри вартістю 2 і 50 червонці,в випущені лише як зразки, у обігу не були). Усі купюри мали однотипне оформлення, були однобічними, друкувалися на білому папері, з різними водяними знаками. Музейна колекція має зразки лише 2 номіналів цих грошових знаків: 1 та 10 червонців. Серед загальнодержавних грошових знаків РСФРР червонець зразка 1922 р. займає особливе місце - він став першим стійким радянським грошовим знаком. Його випуск закінчив перелік загальнодержавних паперових грошових знаків РСФРР.

Як бачимо, музейна збірка, яка містить 139 зразків грошових паперових знаків державних емісій РСФРР і досить повно представляє загальнодержавні випуски цього періоду за номіналами, все ж таки вимагає подальшого доукомплектування. Поряд з окремими номіналами в ній не представлені такі цікаві зразки того часу, як нерозрізані аркуші, якими друкувалися розрахункові знаки дрібних номіналів деяких випусків. Бажаним було б також доповнити колекцію зразками купюр з відсутніми водяними знаками.