Харківський історичний музей
Замовлення екскурсій
 +38(057)7313568

Про деякі аспекти форм екскурсійної роботи в музеї з молодшою дитячою аудиторією

Желтобородова Оксана Анатоліївна

2002

Восьмі Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої 100-річчю XII Археологічного з’їзду, 12 квітня 2002 р. – Х. : [Видавництво ХНАДУ], 2003.

Надзвичайно актуальним в наш час для музеїв є завдання виховання підростаючого покоління музейними засобами, перш за все дошкільників та молодших школярів, бо саме в цьому віці формуються основи людської особистості.

Сьогодні ми не можемо не враховувати той факт, що кількісний показник відвідування музею вже не може бути основним критерієм оцінки науково-освітньої роботи з відвідувачами. Необхідне нове бачення методів і форм роботи, особливо з дітьми віком 6-10 років, яке б базувалось на наукових психолого-педагогічних засадах.

Мета роботи - огляд можливих шляхів поліпшення масової науково-технічної роботи з дитячою аудиторією та деякі методичні поради щодо проведення ефективної екскурсійної роботи в музеї з молодшими групами відвідувачів, враховуючи їх природні психологічні особливості.

Науково-освітня робота являє собою той аспект музейної діяльності, від якого залежить виконання музеєм освітньої і виховної функції. Головною формою цієї роботи була і залишається екскурсія. Особливе значення екскурсії як виховної ланки пов'язане з універсальним характером експозиції, яка повинна задовольняти потреби відвідувачів різного вікового і освітнього рівня. Важлива роль в цьому відношенні належить екскурсоводу, що, виступаючи своєрідним посередником між експозицією і відвідувачем, повинен будувати екскурсію з урахуванням характеру групи.

Оскільки основним контингентом споживачів музейного продукту являються школярі, то слід, звичайно, розробити специфічні форми роботи з дитячою аудиторією.

Протягом останніх десяти років в житті багатьох музеїв України намітилася тенденція створення спеціалізованих програм для дітей. Музейні педагоги, психологи і соціологи зауважують, що найбільш перспективними для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку треба вважати ті форми роботи, де є апелювання до емоцій дитини, до особистого переживання і до відчуття подій.

При складанні тексту екскурсії, при її проведенні слід також враховувати той факт, що діти цього віку сприйнятливі до конкретики. Вони виявляють інтерес до детального розгляду предмета. Тому, працюючи з дітьми, ми можемо іти як від деталі до цілого, так і від цілого до деталі. Саме цей прийом формує в дітях спостережливість.

Всі музейні працівники знають, що при проведенні екскурсій для дітей якнайповніший ефект буде тоді, коли дозволяти торкатися експонатів, потримати їх в руках. Такий підхід захоплює дитину, вилучає її із повсякденного життя і включає в атмосферу попередньої епохи. Ця форма роботи зі школярами у поєднанні зі словом екскурсовода має своє майбутнє, адже музей - це колекція не ідей, а перш за все оригінальних предметів, світ матеріальної культури. Дитина, яка оволодіє азами музейної культури, почне розуміти, що цінність мають не лише предмети за склом вітрини, а і в повсякденному житті. А це є надзвичайно важливим для збереження спадщини нашого народу.

В деяких музеях України практика роботи з віковими групами відвідувачів набула широкого розповсюдження і досягла значних результатів. Отже, можна розглянути і частково скопіювати досвід наших колег. В Харківському історичному музеї з урахуванням його специфіки можна застосувати наступну програму роботи з відвідувачами.

Перші два етапи пов'язані з обслуговуванням молодшої (6-10 років) групи відвідувачів. Слід зазначити, що при розробці екскурсійних заходів для цієї категорії треба враховувати психологічні особливості дитини - підвищену емоційність, рухливість, нестійкість уваги, що повинно відбиватись у конкретних формах проведення екскурсій, у відповідній адаптації їх змісту, спрямованості і мови спілкування.

Перший етап програми побудований на задачі ознайомлення з музеєм як культурно-освітницьким закладом. При першому організованому відвідуванні музею з дітьми треба провести невелику вступну лекцію на тему: "Що таке музей", де спробувати розкрити такі питання:

1) розкрити зміст поняття "музей";

2) дати коротку історичну довідку по ХІМу;

3) розкрити суть понять "колекція", "експонат";

4) торкнутися питань про значення музейних знань.

Екскурсія повинна бути стислою і динамічною, а її інформативна частина має тривати не більше 15-20 хв. Розповідь можна оформити у вигляді діалогу. Текст повинен бути максимально наближеним до дитячого сприйняття.

Наступна сходинка програми пов'язана з видозміненням екскурсійних заходів, їхнім моделюванням і пристосуванням до даної аудиторії. Діти дошкільного і молодшого шкільного віку сповнені цікавості до оточуючого світу. Специфіка ж музею з традиційно сформованою етикою поведінки вступає в протиріччя з особливостями дитячої поведінки. Адже дитині необхідна дія, тому екскурсію можна перетворити на гру. Рольова гра дає можливість силою уяви перевтілюватись у відомих героїв. Наприклад, можна провести заняття такого типу з дітьми на виставці "Харків 1941-1943 рр." на тему: "Школи в період окупації"'. Екскурсовод може запропонувати відвідувачам речі воєнних років: зошити, фотографії школярів, одяг та іграшки. Ці музейні предмети використати в сюжетній грі: по сценарію запропонувати дітям зіграти роль школярів 1942 року в окупованому Харкові.

Використовуючи матеріали виставки "Світ народного майстра" можна при викладанні історичної інформації застосувати метод залучення: екскурсовод показує дітям, як працював ткацький верстат чи гончарний і діти в цьому допомагають. Слід зауважити, що наймолодшим відвідувачам музею історичні матеріали, подані у такий спосіб, запам'ятовуються краще, ніж просто розповідь.

Таким чином, в роботі екскурсовода, що працює з дітьми, важливим є обов'язкове урахування психологічних особливостей дитини, її рівня освіти і можливостей. А відповідно до цього треба удосконалювати методи екскурсійного обслуговування в музеї. Для даної вікової групи лише активний процес ознайомлення з історією забезпечує більш глибоку орієнтацію в ній. Головне - діти починають розуміти, чому музейні предмети називають джерелом знань з історії, чому їх треба цінити і охороняти, і яку роль в цьому відіграє екскурсія. Розуміння ролі музею-головний кроку справі формування історичної свідомості дитини. Саме цією ідеєю слід керуватися при створенні програми роботи музею.