Харківський історичний музей
Замовлення екскурсій
 +38(057)7313568

Цехові хоругви зі збірки Харківського історичного музею

Косів Роксолана Романівна

2002

Восьмі Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої 100-річчю XII Археологічного з’їзду, 12 квітня 2002 р. – Х. : [Видавництво ХНАДУ], 2003.

Цехові хоругви у ХVIII-ХІХ ст. були важливим атрибутом ремісничих братств на усій території України, про що довідуємося з архівних матеріалів, а також небагатьох повідомлень у науковій літературі кінця ХІХ-ХХ ст. Такі твори, як правило, відображають професійну діяльності їх власників. Поряд з іконографічними зображеннями на цехових хоругвах могли вміщуватися написи, де вказувалася їх приналежність, імена замовників і рік виконання, а також відповідні емблеми-символи. Для цехових хоругов ХVІІ-ХІХ ст. такими стали зображення предметів ремесла та знарядь праці (рідше процесу роботи). Інколи на ремесло вказувала іконографічна композиція, яка містила образ цехового патрона, рідше-сюжет, котрий асоціативно пов'язувався з професією власників.

Неабияку цінність становлять українські пам'ятки такого типу. У Харківському історичному музеї зберігаються три унікальні твори - цехові хоругви пекарів (інв. №6709), кравців (інв. №6710) та гончарів (інв. №6711) цього міста. Хоругви видовженої прямокутної форми, внизу мають два вирізані клини; зверху кріпляться до горизонтальної поперечки. З однієї сторони на них містяться іконографічні композиції: на хоругві пекарського цеху - образ Богородиці; гончарського - поясне зображення митрополита; кравецького - Водосвяття. (Сторони з цими зображеннями після реставрації майже закриті. Реставрація проходила в Ермітажі у 1962 р.) На другій стороні пам'яток намальовано предмети ремесла: великодню паску та напис "Се агнец Божий вземляй грехи мира" і "Христосъ Воскресе изъ мертвых"; глечики різної конфігурації; мундир російських генералів XIX ст. Останній, зокрема, є вказівкою датування пам'яток.

Усі зображення закомпоновано у восьмикутник, який навколо оточують орнаменти, що складаються з галузок із реалістично трактованим листям та вусиками. Характер виконання хоругов: форма, композиція, малярська манера, орнаменти вказують на їх спільне авторство. Зображення митрополита на хоругві гончарів виконане у холоднуватому колориті охристо-зелених відтінків з вкрапленням рожевого на саккосі та синього на стихарі. Нюансне світлотіньове моделювання обличчя з передачею внутрішнього емоційного стану портретованого характерні для образотворчого малярства XIX ст. Принцип симетрично розміщених орнаментів, їх реалістичне трактування, банти, букети, що вміщені на вільному тлі хоругов є типовою ознакою класицистичного стилю. По периметру полотнище хоругви обшите золототканою стрічкою і тороками фабричного виробництва, застосування яких стало поширеним на хоругвах у XIX ст.

З приводу датування цих пам'яток варто згадати зауваження Д. Щербаківського, вміщені при описі хоругов київських цехів XIX ст. Автор вказує, що "на жаль ні одна корогва київських цехів, з тих, що залишилися..., не має на собі виображень цехових інструментів, або знарядців, що характеризували б ремество даного цеху, що ми бачимо ... на корогвах хоча б харківських цехів досить пізнього походження" (Щербаківський Д. Реліквії старого київського самоврядування. - Київ: Всеукраїнська академія наук, 1925. - С. 36). Не відомо, чи слова автора відносяться саме до хоругов, про які мова оскільки на останніх зображено предмети, а не знаряддя ремесла. Можливо, що автор мав на увазі інші пам'ятки, а можливо допустився неточності в описі.

Цікаво, що майже ідентичний за мотивом і стилізацією рослинний орнамент, обрамлення, а також техніка виконання та матеріал є на фрагменті хоругви новгород-сіверського калачницького цеху з Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського (інв. № И 5384). На цій хоругві вказано ім'я старшини цеху та дата - 1890 р. Ця паралель, а також сказане вище, є приводом для датування цехових хоругов з Харківського історичного музею другою половиною XIX ст.

Ці хоругви є цінними культурно-мистецькими пам'ятками діяльності ремісничих об'єднань міста. Слід зазначити, що в деяких випадках при виконанні нової цехової хоругви орієнтувалися на взірець попередньої, - таким чином можна припустити існування у згаданих харківських цехах ранішого часу хоругов подібних до збережених.