Харківський історичний музей

Колекція журналів “Репертуар и пантеон” у фондах Харківського історичного музею

Никипоренко Лариса Василівна

2007

Тринадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції «Сучасний музейний заклад: проблеми вивчення, збереження та популяризації національної історико-культурної спадщини», 18 квітня 2007 р. – Х., 2007.

Наприкінці 30–х р. р. 19 ст. серед періодичних видань Російської імперії визначилися театральні журнали.

Найпомітнішим з них був петербурзький журнал «Репертуар русского театра», видавцем якого був І.П. Пєсоцький. Це було щомісячне видання, що проіснувало 3 роки – 1839, 1840, 1841.

У 1840 р. у Петербурзі з’являється новий театральний журнал «Пантеон русского и всех европейских театров», редагував який драматург Ф.О. Коні. Він проіснував 2 роки – 1840 і 1841.

У 1842 році ці два журнали об’єдналися у новий журнал літературно–театрального напрямку “Репертуар русского и пантеон всех европейских театров”.

Журнал знайомив читача з п’єсами відомих російських драматургів 19 ст.: Ф.О. Коні, Д.Т. Лєнського, П.А. Каратигіна, О.О. Шаховського, М.О. Полєвого. Були опубліковані невеличкі музичні твори, біографії видатних акторів сучасності, а також огляди репертуарів провінційних театрів Росії.

Події закордонного театрального життя теж не залишилися поза увагою читача.

Обсяг інформації збільшився, і у 1842 році журнал виходив 2 рази на місяць у вигляді книг з твердою обкладинкою. (Вийшло 24 книги; т. 1 – 2). Перші 14 книжок видав І.П. Пєсоцький. З 15 книги до Пєсоцького приєднався продавець книг В.П. Поляков. Редактором став журналіст Ф.В. Булгарін.

У 1843 році журнал вже видається щомісячно під назвою “Репертуар русского и пантеон иностранныхтеатров”. 12 книжок видання підрозділялися на томи 3–4. (1 – 6 книжки – видання І.П. Пєсоцького, а з 7-ої книжки – письменника В.С. Мєжевича і І.П. Пєсоцького).

З 1843 року і по червень 1856 р., хоча і під різними назвами, журнал виходить щомісяця.

У 1844 – 1845 р. р. Мєжевич і Пєсоцький видають журнал “Репертуар и пантеон”. (Томи 5 – 12).

Журнал мав цікавий додаток під назвою “Театральная летопись” (1845 р.) Три номери цього додатку вийшли окремо, а з № 4 він входить до складу книжок “Репертуара и пантеона”.

У 1846 р. вийшли т. 13 – 14 (редактор В.С. Мєжевіч), т. 15 – 16 (редактор І.П. Пєсоцький) журналу «Репертуар и пантеон».

1847 р. – видано 12 книжок журналу «Репертуар и пантеон театров». (1 – 7 книги – видавець І.П. Пєсоцький, 8-ма – під редакцією Ф.О. Коні.)

У 1848 р. «Пантеон и репертуар русской сцены» видається Ф.О. Коні.

У 1849 р. – журнал не видавався.

У 1850 – 1851 р. р. поновлюється видання «Пантеона и репертуара русской сцены» під редакцією Ф.О. Коні.

Протягом 1852 – 1856 р. р. видавався літературно-художній журнал «Пантеон» (т. 1 – 26) з додатком “Репертуар русской сцены”. (Видавець Ф.О. Коні).

У червні 1856 р. журнал перестав існувати.

Незважаючи на зміни назви, журнал був справжнім джерелом знань з питань театрального і літературного життя Росії та Європи 19 ст.

У фондах Харківського історичного музею зберігається невелика і розрізнена збірка цих журналів, а саме:

1.  «Репертуар русскогои пантеон всех европейских театров на 1842 г.» Т.І. (КБ-3426).

2.  «Репертуар и пантеон. ІХ. 1842 г.» (КБ-3425).

3.  «Репертуар русского и пантеон всех европейских театров на 1842 г. Кн. 17». (КБ-3424).

4.  «Репертуар русского и пантеон иностранных театров. 1843.» Том ІV. Кн. 10, 11 і 12. (КБ-3415).

5.  «Репертуар и пантеон». Том V. 1844 р. Кн. 1, 2 і 3. (КБ-3613).

6.  «Репертуар и пантеон». ТомVІ. 1844 р. (КБ-3614).

7.  «Репертуар и пантеон». Том VІІІ. Кн. 10, 11 і 12. 1844 р. (КБ-3615).

8.  «Репертуар и пантеон». Том ІХ. Кн. 1, 2 і 3. 1845 р. (КБ-3616).

9.  «Репертуар и пантеон». Том XІІ. 1845 р. (КБ-3417).

10.«Репертуар и пантеон». Том XІV. 1846 р. (КБ-3419).

11.«Репертуар и пантеон». Том XІІ. 1847 р. (КБ-3622).

Колекція журналів “Репертуар и пантеон”, яка зберігається у фондах

Харківського історичного музею, навіть у своєму неповному складі є дуже цікавим літописом подій культурного життя Європи, Росії у другій третині 19 ст. Вона дає уявлення про бурхливе життя провінційних театрів Росії, зокрема, Харківського театру у 40-ві рр. 19 ст.