Харківський історичний музей

Результати археологічного дослідження Більського городища в 2006 р.

Задніков Станіслав Анатолійович

2007

Тринадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції «Сучасний музейний заклад: проблеми вивчення, збереження та популяризації національної історико-культурної спадщини», 18 квітня 2007 р. – Х., 2007.

Влітку 2006р продовжувались планові розкопки Західного Більського городища. Об’єктом дослідження став зольник № 54, розташований в східній частині укріплення. Перед початком робіт було здійснено геофізичну зйомку об’єкту, виявлена низка аномалій. З урахуванням висновків геофізичного дослідження розкоп загальною площею 497 м² було закладено у західній частині зольника. Зольний насип у плані мав розміри 54х46 м. На дослідженій ділянці потужність культурного шару сягала у різних місцях від 0,5 до 1 м, його верхня частина на глибину до 25-35 см зруйнована ріллям.

На розкритій площі виявлені залишки житлових та господарських споруд середньоскіфського часу, у центральній частині зольника прослідковано потужний шар змішаного твердого ґрунту, що перекривав насип на значній площі і добре фіксувався у контрольних бровках. Попередньо виникнення такого шару віднесено до часів пізнього середньовіччя, коли у цьому місці діяли селітроварники. До речі, у верхньому шарі розкопу зустрінуто шилінг (солід) м. Риги 1592р, польського правління Сигізмунда ІІІ (1587-1632) (Федоров 1966, 252,№667). Завдяки щільному ґрунтовому панциру зольник протягом тривалого часу не розорювався. Важливо відмітити, що в цьому твердому ґрунті знайдені речові залишки більш раннього, ніж у шарах та комплексах зольника, часу. Імовірно вони походять з пошкодженого селітроварниками більш давнього горизонту, що поки що залишився не виявленим. Серед чисельних предметів скіфського часу у розкопі значно переважали уламки ліпного посуду, знайдено багато виробів з металу, виявлено понад 12 тисяч фрагментів кісток, серед яких значна кількість належить свійським тваринам, проте є виразні зразки диких тварин (оленю, бобер, та ін.), зустрінуті і людські кістки.

Розкриті комплексі, серед яких два напівземлянкових приміщення та десять господарських ям, розташованих поряд по колу, можна віднести до однієї садиби. Зольний насип та комплекси виявились насиченими різноманітними речовими залишками. Керамічні вироби репрезентовано уламками ліпних горщиків, корчаг, мисок, конусів, пряселець. Основна частина кухонного та столового посуду близька до типів, звичайних для горизонтів “В” та “Г” середньоскіфського часу, виділених нами за матеріалами попередніх розкопок на укріпленні (Шрамко 2004). Кераміка з архаїчними ознаками в розкопі практично відсутня.

Предмети античного імпорту репрезентовано тарним та столовим посудом. До тарної кераміки відносяться фрагменти стінок, вінець, ніжок хіоських, клазоменських та самоських амфор. Серед столової кераміки найбільш виразним є уламок чорнолакового кіліка. У цілому античний матеріал належить до виробів кінця VI-початку Vст. до н.е.

Крім глиняного посуду, з розкопок зольника № 54 походить значна кількість інших виробів, серед яких є достатньо виразні речі із заліза (шпильки, ножі, голки, браслет, наконечник стріли), бронзи (наконечники стріл, шпильки, браслети), глини (прясельця, конуси), уламки кам’яних виробів (зернотерок, розтирачів та ін.). На увагу заслуговує великий (бойовий) залізний ніж із кістяним руків’ям. Ніж має загальну довжину 34,5 см.

Залишки матеріальної культури, знайдені в культурному шарі і розкритих комплексах, форми і характер заповнень жител та господарських ям дозволяють віднести дані об’єкти до кінця VI - V ст. до н.е., проте в розкопі зустрінуті окремі предмети VII ст. до н.е., що вказує на можливість виявлення у зольнику і більш ранніх горизонтів. У подальшому планується завершити комплексне дослідження зольника з метою отримання нової інформації про найменш вивчену східну частину Західного укріплення.