Харківський історичний музей

До питання створення стаціонарної експозиції ХІМ «Наш край у IX – на поч. XX ст.»

Желтобородова Оксана Анатоліївна

2010

Шістнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої 90-річчю із часу заснування Харківського історичного музею, 16 квітня 2010 р. – Х. : Оригінал, 2010.

У незалежній Україні в рамках роботи по розбудові держави та розвитку української національної ідеї, зростає інтерес суспільства до власного історичного коріння, особливо до питань історії, пов’язаних з етапами національно-культурного відродження.

Харківський історичний музей, як науково-освітній центр, з метою відродження і збереження духовних традицій українського народу, а також продовження кращих традицій Музею Слобідської України ім. Г.С. Сковороди, залучається до патріотичного виховання населення шляхом побудови повнопрофільної експозиції по історії Харківщини. Спираючись на досягнення сучасної історичної науки і музеології, музейними засобами автори майбутньої експозиції намагатимуться показати, як в рамках загальних історичних закономірностей еволюціонував наш регіон, а також виявити все те особливе, специфічне, характерне для нашого краю в економічному, політичному і культурному житті, в ментальності слобожан.

Отже, нова експозиція з історії Харківщини покликана стати наочним посібником з історії рідного краю, поглибити знання з історії України.

У Харківському історичному музеї відкрита для відвідувачів експозиція: «Наш край у ІХ – XVIIIст.», що висвітлює історію Слобожанщини вказаного періоду у контексті загальної історії України. Вона користується значним попитом серед відвідувачів різних вікових груп та соціального статусу. Але окремі історико-теоретичні аспекти в сучасній історичній науці набули нового звучання. Тому, на думку автора, деякі питання, та особливо підходи у їх висвітленні, застарілі і потребують переосмислення.

При створенні проектної документації до повнопрофільної музейної експозиції по історії Харківщини слід залучити останні досягнення вітчизняної історіографії та історичного краєзнавства. Виходячи з цього, необхідно провести реекспозицію наступних історико-тематичних розділів експозиції «Наш край у ІХ – ХVIIIст.». Слід приділити увагу показу періоду феодальної роздробленності Киівської Русі – часу появи та розвитку української народності. [6, с. 89].Ці питання актуальні і для історії нашого краю, оскільки з другої половини Х ст. більша частина території сучасної Харківської області входила до складу Давньоруської держави. Для емоційного наповнення та передання духу епохи музейні предмети слов’янської доби треба представити у вигляді реконструкцій житла, одягу, навіть діарами з видами Донецького городища, як типового міста Київської Русі.

Особливе місце в експозиції посідає козацька доба та пов’язані з нею процеси українського державотворення. Ця тема досить популярна і має виховну патріотичну спрямованість. Тому доцільно розширити частину експозиції, присвячену періоду Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої, що в подальшому набув доленосного значення для України [7, с.67]. На думку автора, треба доповнити експозиційну залу документами та воєнними мапами зазначеного періоду, щоб показати і хід воєнних дій під час війни, а також процеси становлення та розвитку Гетьманської України. У прямому зв’язку з подіями Визвольної війни перебуває заселення і освоєння території Слобожанщини. При висвітленні цього питання слід наголосити, що заселення Слобідської України було пасіонарною хвилею. Перші переселенці представляли собою найактивнішу частину українського суспільства, які на Слобожанщині здійснили свій соціальний ідеал – перехід до козацького стану.

Наступним кроком при створенні повнопрофільної експозиції автор ставить на меті доповнення існуючої експозиції «Наш край у ІХ – XVIIIст.», матеріалами з історії краю, а особливо Харківщини, у ХІХ - поч. ХХ ст. – періоду українського національно-культурного відродження. Дані хронологічні рамки обумовлені з одного боку реформами щодо зміни статусу слобожанських земель у складі Російської імперії, з другого – революційними перетвореннями, що виділили Харків як осередок революційної боротьби. Звичайно, що даний розділ експозиції у виховних та освітніх цілях за своїм змістовим перебігом має відповідати тематиці та хронології контексту загальної історії України. Тому деякі теми, які мали вплив на історичний розвиток України будуть лише означені, щоб відвідувачі могли уявити невпинний хід вітчизняної історії.

В українській та російській історії ХІХ ст. – час великих перетворень, викликаних новими реформами (реформи воєнних поселень, судочинства, адміністративна, земська, відміни кріпосного права та ін.), війнами (Вітчизняною 1812 року, російсько-турецькими війнами), соціальними та культурними змінами. Цей епохальний відрізок історії надзвичайно  багатий на видатні особистості, політична чи то творча діяльність яких залишила відбиток на розвитку майбутніх поколінь. Не виключенням є і наша Харківщина – тоді більша частина Слобожанщини. Тому, метою експозиції стане показ  історичного розвитку Слобожанщини, зокрема Харкова. Саме у цей час місто Харків перетворилося на великий суспільно-політичний, економічний та культурний центр. І тому, ми звертаємося до вивчення та популяризації цього періоду, як одного з ключових в історії регіону. Для реалізації задуму передбачається створення нового художнього образу «старого Харкова», в експозицію треба включити ряд наукових реконструкцій за наступними темами: дворянський, селянський побут, університет, торговий дім, банківська установа, магазин, музичний салон  тощо.

Автор вважає за необхідне показати, що в розвитку міста велику роль відігравало не лише вигідне географічне положення, а насамперед, населення. Розповідь регіональної історії в особах матиме більш яскравий та неповторний характер у висвітленні окремих подій, поглибить знання про рідний край та видатних його діячів.

Однією з провідних ідей, що буде втілена музейними засобами, стане спроба показати значення Харкова як своєрідного осередку культурної та прогресивної думки України. Адже саме тут на певних етапах історії спостерігався сплеск національної та державницької свідомості, а просвітницькі та мистецькі традиції мали історично обумовлені глибокі українські корені [1, с.218]. Протягом ХІХ ст. помітно зростає інтерес до національної історії. Проявилося це у збиранні та публікації історичних джерел та пам’яток, виданні журналів та альманахів, створенні історичних праць з історії України.

Автор пропонує зупинитися конкретно на можливості використання внеску харківських науковців В.Н. Каразіна, Г.Ф. Квітки-Основяненка, М. Костомарова, Д.І. Багалія,  М.Ф. Сумцова у дослідження з історії України, розвиток науки та культури.

Однією з актуальних для дослідження та експозиційного висвітлення є проблема ролі особистостей в історії міста Харкова. Автор вважає, що в майбутній експозиції необхідно помістити матеріали про перебування в нашому місті видатних людей. Є впевненість, що фактичні матеріали про перебування та творчу діяльність в місті знаменитостей – акторів, політиків, науковців - викликають великий інтерес у відвідувачів. Втілення цих ідей потребує значної пошукової роботи, налагодження звязків з приватним колекціонерами, меценатами, із залученням до співпраці наукових громадських організацій.

При створенні експозиції по історії Харківщини особливої уваги слід надати створенню її художнього образу, що матиме емоційний вплив на відвідувачів. Для розкриття тем розділів експозиції автор пропонує використати різні методи показу. Особливу перевагу надати створенню експозиційних комплексів для передання духу епохи та наглядної демонстрації атрактивних музейних предметів у інтер’єрах. На думку автора, експозиційний простір необхідно поділити на зони, що відповідатимуть тематичним розділам експозиції. Зробити це можна за допомогою застосування у оформленні тканин контрастових кольорів, освітлення, монтування складних подіумів та допоміжних предметних реконструкцій. Для повноти розкриття інформаційного потенціалу музейних предметів у експозиції необхідним є використання технічних засобів з демонстрацією відеоматеріалів, що вміщуватимуть  інформацію про унікальні пам’ятки, використані у показі.

Критерії відбору та оцінки експозиційних матеріалів мають грунтуватися на науковій основі. Основним критерієм має бути їх значення для розкриття вирішальних етапів історичного, соціально-економічного та культурного розвитку Слобідської України. Автор пропонує використати якомога більшу кількість унікальних матеріалів з різних колекційних груп. Насиченість експозиції оригінальними музейними предметами, дасть змогу передавати наукову інформацію у доступній емоційній формі.

Отже, у відповідності до вимог експозиційного будівництва та сучасного рівня розвитку історичного краєзнавства, експозиція   «Наш край з ІХ - поч. ХХ ст.» стане джерелом та наглядним посібником з вивчення та популяризації історичного розвитку Слобожанщини та її центру – міста Харкова.

 

Список використаної літератури:

1.  Багалій Д.І. Історія Слобідської України. – Х.,1993.

2.Багалій Д.І., Міллер Д.П. Історія міста Харкова за 250 років його існування (з1655 по 1905 рр.). – Т. ІІ. – Х., 1993.

3.Збірник доповідей та повідомлень наукової конференції до Міжнародного дня музеїв «Музей і майбутнє». – Дніпропетровськ, 1998.

4.Збірник наукових доповідей та повідомлень VIIIВсеукраїнської наукової конференції «Історичне краєзнавство і культура». Ч.1. – Х., 1997.

5.Збірник наукових праць. Музеєзнавство. Питання наукового змісту експозицій краєзнавчих музеїв. – М., 1987.

6.Смолій В.А. Історія України. – К., 1999.

7. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. – К., 1993.