Харківський історичний музей

Деякі аспекти нового художнього образу стаціонарної експозиції ХІМ «Наш край у ІХ–ХVІІІ ст.»

Іванов Олександр Дмитрович

2011

Сімнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції на тему: «Комунікаційний підхід у музейній справі як відповідь на потреби соціуму» (проводиться в рамках ХVII Сумцовських читань), 18 квітня 2011 р. – Х. : Майдан, 2011.

 

Музеї це скарбниця людської історії і культури, думки і праці, це осередки пізнання навколишнього світу. Щоденно вони гостинно відчиняють свої зали з культурними надбаннями й мистецькими шедеврами перед десятками тисяч громадян.Сьогодні музей - це складна, багаторівнева система, що вирішує ряд соціально значущих завдань.[2, c. 20]

У сучасних умовах пошуку українським суспільством виходів з кризи, що охопила всі сфери його життя, важливо визначити  місце та роль музею, точніше музейного предмета в широкому розумінні, як свідка минулого культурно-історичного досвіду певної епохи. Необхідно цілеспрямовано використовувати властивості музейних предметів для створення музейної експозиції, щоб вона була здатна ефективно сприяти становленню стабільного, скріпленого багатими традиціями, суспільства.[4,c.32]

За сучасним уявленням, під музейною експозицією розуміють цілеспрямовану й науково обґрунтовану демонстрацію музейних предметів, які організовані композиційно, забезпечені коментарем, технічно й художньо оформлені та створюють специфічний музейний образ природних і суспільних явищ.

Харківський історичний музей за принципом організації експозиційної діяльності відносяться до класичних музеїв історичного профілю. Виставки та експозиції в ньому будуються за комплексно-тематичним принципом з урахуванням хронологічних та предметно-типологічних критеріїв. Прикладом може слугувати експозиція «Наш край у ІХ-ХVIIIст.», що  висвітлює історичну спадщину нашого краю за вказаний період у контексті загальної історії Україні. Вона викликає великий інтерес у широкого кола відвідувачів. Але на думку автора, деякі питання та основні підходи експозиційного будівництва та художнього моделювання, в даній виставці застарілі та потребують переосмислення.

  Головне завдання художнього оформлення експозиції, на даному етапі полягає в тому, щоб усіма доступними засобами яскравіше розкрити її зміст, допомогти краще показати експонати, щоб відвідувач музею набагато чіткіше, швидше і з найменшими затратами зусиль сприймав дану експозицію.

Усі елементи художнього оформлення створюють цілісне уявлення про експозиційні зали. Приміщення експозиції, вітрини, скляні столики, планшети, освітлення, оформлення експонатів та текстів мають бути взаємопов’язані і підпорядковані загальній художній ідеї.

Експозиція «Наш край уІХ-ХVIIIст.» займає  31 кв м. експозиційної площі першого поверху ХІМ. Слід частково змінити просторове рішення даної експозиції для надання виразності та неповторності кожній гілці історичного минулого нашого краю. Автор пропонує використати комплексну схему побудови експозиції, яка передбачає повне або часткове відтворення середовища, де експозиційну цінність становить буквально все, що оточує відвідувача. Це можуть бути художні реконструкції міста-фортеці Донець, прадавніх храмів Київської Русі,  храмів козацької доби, природного ландшафту, тощо.

 Розкриваючи питання оновлення художнього образу експозиції, потрібно звернутися до вже існуючих художньо оформленних історико-тематичних розділів експозиції.

 Особливе місце в експозиції посідає козацька доба та пов’язані з нею процеси українського державотворення. Ця тема популярна і має виховну патріотичну спрямованість. Тому доцільним  стане розширення частини експозиції, присвяченої періоду Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої, який набув доленосного значення для України. На думку автора, треба доповнити вітрини документами та військовими картами, щоб показати хід військових дій під час війни, а також процеси розвитку Гетьманської держави.[5, с. 33]

Художне оформлення данного періоду має на меті викликати відчуття присутності у козацькому часі. Для цього потрібно змінити колір оформлювального матеріалу - тканини. На данному етапі в експозиції для оформлення вітрин, планшетів, підрамників  використовуєтся тканина лише зеленого та бордового кольору, що дещо звужує кольорову палітру людського ока. Щоб підкреслити ефект зонування данного розділу експозиції,  його можна виділити  малиновим кольором.

   Наступним кроком при оновленні художнього оформлення автор пропонує використати специфічні види музейного обладнання, які враховуватимуть антропометричні норми  відвідувачів. Це модернізовані вітрини, подіуми, світлові коробки, що вдало презентуватимуть унікальні експонати, оригінальні документи.

У прямому взаємозв’язку з подіями Визвольної війни відбувалося заселення і освоєння території Слобожанщини. При розкритті цього питання слід наголосити, що  заселення Слобожанщини було пасіонарною хвилею. Перші переселенці були найактивнішою частиною українського суспільства, які на Слобожанщині здійснили свій соціальний ідеал - перехід до козацького стану.

Основною складовою художнього образу експозиції «Наш край уІХ-ХVIIIст.», що виствітлює даний тематичний розділ, є Діорама Харківської фортеці. Для підсилення її атрактивності треба використати прийоми театрального освітлення, а саме: імітацію природного освітленняа саме денного, яка прослідковується  при різних природних  явищах.Для отримання цього ефекту зазвичай використовується  освітлення трьох кольорів:  білого, червоного, синього, які дають тональність з усіма необхідними переходами. Вдале використання данного прийому, може «оживити» діораму, перетворити її навіть на експонат окремої екскурсії.

     Для посилення емоційного сприйняття експозиції слід використати мультимедійні засоби. Їх можна встановити у ніші над подіумом зі зброєю Національно-визвольної війни (1648-1654р) замість картини «Бій Богуна з Чернецьким».  Автор пропонує демонстрацію уривків з фільмів: «Потоп»,“Вогнем і мечем”, “Богдан Хмельницький»,  «Тарас Бульба». 

Одним із суттєвих художніх прийомів стане підбір кольору для стін, підлоги та стелі. Підлога виступає якби дзеркалом всієї експозиції. Кожен етап розвитку нашого краю не залишився в історії непоміченим, тому підлога імітує шлях наших предків через випробування. Оскільки у залі не можна змінити підлогу, то можна вдатися до створення стилізованого подіуму з використанням нейтральної кольорової гами -  синтетичних матеріалів чорного, сірого кольорів.

При вдалому використані запропованих  побажань щодо оновлення художнього образу сприятимуть розкриттю концептуального бачення конкретного історичного явища - козацтва, та пов’язаних з ним історичних подій, підсилити емоційний вплив на глядача, забезпечити ефективний контакт відвідувача з оригінальними музейними предметами, що виявлять нові закономірності  спілкування у сучастних реаліях.

Список  використаної  літератури:

1.Архитектурно-художественное решение экспозиции и применение аудиовизуальных средств в музеях . - М., 1992. –c.45

2.Вайдахер Ф. Загальна музеологія [Текст]: посібник / Ф. Вайдахер; пер. з нім.: В. Лозинський та ін. – Л.: Літопис, 2005. – 629 с.

3.Боярский В.П. Теоретические основы памятниковедения (постановка проблемы) // Памятниковедение: теория, методика, практика / НИИ культуры Минкультуры РСФСР. - М., 1986. - С. 8-31.

4. Вопросы совершенствования музейной экспозиции // Сб науч. трудов. -М., 1995. – c.54

5.  Шістнадцяті Сумцовскі читання. Желтобородова О.А. /До питання створення стаціонарної експозиції ХІМ «Наш край у 9- на початку 20ст.»/ Харківський історичний музей.-Х.:Оригінал,2010-с.32-33.