Харківський історичний музей

Харківський історичний музей приймає картки єПідтримка

Чистий четвер: традиції та символи

29 квітня 2021, 00:35


У неділю, 2 травня, до наших осель завітає світле свято Великодня. А наразі триває Страсний тиждень, кожний день якого багатий символічним значенням, традиціями та приготуваннями до свята. Та чи знаєте ви, що саме Страсний (Чистий) четвер здавна у наших предків був найважливішим днем приготування до святкування?

Страсний четвер здавна вважався днем весняного очищення. На світанку дорослі і діти особливо старанно милися. Вважалося, що той хто скупається вдосвіта, буде здоровий протягом цілого року.

Також у цей день наші пращури прибирали та «чистили» — все мало бути по-святковому прибраним. Господині розвішували у хаті рушники, прикрашали стіни барвистими витинанками. У саду й на городі господар згрібав на купу торішнє листя та спалював — «щоб очистити землю». Годилося цього дня навести порядок на цвинтарі.



Традиційно у Чистий четвер розписували писанки та готували великодні листівки.

А ще у цей день традиційно починали пекти паски, дотримуючись різних прадавніх обрядів. Як правило їх випікали у глиняних пасківниках різних розмірів для кожного члена родини і одну велику — для всіх.

Чоловіки цього дня кололи поросят, свиней та кабанів, бо на великодньому столі повинні бути печене порося, шинка й ковбаса.

Неодмінно у цей день люди ходили до церкви на літургію. Свічку, запалену під час служіння, несли додому, та намагалися, щоб вона не погасла. Полум’ям страсної свічки наші предки випалювали або викопчували хрести на одвірку над входом до хати та на сволоці, які залишалися там до наступного року, бо існувало повір’я, що вони «захищають домівку від пожежі».



Підготовка до найвеличнішого свята Великодня була пов’язана з іншими традиціями та звичаями. Та чи добре ви обізнані із ними і що відомо вам про свято Великодня? Перевірити свої знання можна за допомогою «Великодньої вікторини», яку ви знайдете за цим посиланням.

Олена Пантєлєй