Харківський історичний музей

Харківський історичний музей приймає картки єПідтримка

До 200-річчя з дня народження Леопольда Кеніга. Книги про відомого цукрозаводчика в бібліотеці музею

3 листопада 2021, 15:38


25 листопада виповнюється 200 років з дня народження Леопольда Єгоровича Кеніга — відомого цукрозаводчика кінця ХІХ ст. Кеніг зробив значний внесок у розвиток Слобожанщини та перетворив Харківську губернію на один із головних центрів цукрового виробництва в Російській імперії.

В бібліотеці Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова є декілька цікавих книг, які розповідають про ці підприємства та діяльність Леопольда Кеніга. Сьогодні розповімо про них.

Леопольд Кеніг створив три цукрових заводи, паркетну фабрику, кілька винокурень, цегляний завод та фабрику з виробництва пакувального паперу, а також організував при них сучасну на той час соціальну інфраструктуру.



Перші описи свого маєтку в с. Гути Кеніг презентував ще в 1887 р. у Харкові та в 1897 р. у Києві на сільськогосподарських виставках, в яких брав активну участь.

В бібліотеці музею є видання 1913 р.: «Имение Гуты Л.Е. Кениг и наследники. 30 лет свекловичного хозяйства. Опыт обследования естественно-исторических и технико-экономических условий южно-русского хозяйства». Цю книгу, загальним об’ємом 500 сторінок, підготував учений-агроном Іван Войцехович Сладковський.



В 1915 р. світ побачила друга книга цього автора: «Природа края, как арена сельского хозяйства. Опыт районного обследования элементов туземной природы в их взаимоотношении с хозяйственной деятельностью человека».



Автор цих робіт обстежив та дав детальний опис величезного маєтку Гути. До його складу входили Никитівська та Шарівська економії. В самих Гутах знаходився цукровий завод, Шарівський винокурний завод, який виробляв спирт. Також у всіх частинах маєтку займалися свинарством.

Обидві книги мають багато чудових ілюстрацій.



Гутянському маєтку Кеніга присвячене ще одне видання за редакцією М.І. Кузнєцова: «Технические предприятия Гутянского имения фирмы Л.Е. Кениг и наследники».

В книзі описуються всі підприємства, які знаходились в маєтку та великі земельні ділянки Тростянецького та Гутянського маєтків, в яких велось сільське та лісове господарство.



Кеніг був активним прихильником розведення лісів усіх порід дерев на Слобожанщині. В Тростянецькому маєтку, наприклад, з 17697 десятин землі під лісом знаходилось 8803. За зразкове ведення лісового господарства Кеніг отримав золоту медаль на Всеросійській сільськогосподарській виставці в Харкові в 1887 р.

Також у бібліотеці музею є книга М.М. Орлова, вченого-лісівника: «Лесное хозяйство в Харьковских имениях Л.Е. Кенига — Наследники».



На сторінках цього видання детально перераховано те, що створив Кеніг та примножили його сини. В монографії є детальні карти, 53 малюнка та креслення.





Після смерті Леопольда Кеніга в 1903 р. його спадкоємцями стали п’ятеро синів: Карл, Леопольд, Олександр, Фрідріх та Юлій. В 1905 р. вони організували повне торгове товариство під назвою — «Л.Є. Кеніг — спадкоємці».

Антоніна Голеніщева