6 квітня 2020, 22:17
Напередодні Великодня продовжуємо вивчати традиції святкування цього дня на Слобожанщині. Розглянемо, що символізували орнаменти та кольори старовинних писанок.
В орнаментиці старовинних слобожанських писанок можна побачити все багатство людської фантазії — зокрема, відбиток землеробського і садівничого буття народу. Переважали рослинні орнаменти, насамперед — квіткові, а також листя різної конфігурації — дубові й соснові гілочки.
Мотив рослинного орнаменту — «трилисник», який символізував Триєдине Божество — зустрічався у різноманітних стилізованих формах. Втім, більшість квітів не мають явних ботанічних ознак і складаються із трикутників, ромбів, сердець, крючечків. Зазвичай малювали квіти з сімома або вісьмома пелюстками.
Улюбленими елементами писанкарів нашого краю також були солярні знаки — закодовані обереги, що мали вберегти від злих сил. Використовували і геометричні орнаменти для різноманітних розподільчих «поясків» при діленні поверхні яйця.
Цікаво також, що символізували кольори, в які розмальовували писанки:
— Червоний був символом любові, добра, радості життя, для молодих — надією на щасливий шлюб. Саме червоне яйце було головним символом Воскресіння, пролитої крові воскреслого Спасителя і радості життя.
— Чорний був символом ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного, символом нескінченності життя людини, продовження буття після смерті.
— Жовтий символізував небесне світило, тепло та врожай.
— Зелений означав весняне пробудження природи, надію та життя.
— Блакитний був символом неба, повітря, чистоти і здоров’я.
— Брунатний означав землю з її прихованою життєдайною силою.
Нагадуємо, що кожного року Великдень відзначається у різні дні. Цьогоріч у православних Світле Христове Воскресіння, згідно із календарем, припадає на 19 квітня. Вважається, що це ранній Великдень.