22 вересня 2020, 19:04
У XII-на початку XIII століть основною грошовою одиницею на території сучасної України були гривні, які випускалися у містах Київ та Чернігів. Також відомі були гривні Новгородського князівства.
Гривні являли собою монетовидні зливки, що відрізнялися один від одного за формою та вагою. У колекції Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова зберігаються чотири зливки київського типу, один зливок чернігівського та дві — новгородського типу.
Назва «гривня» походить від прикраси з золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто — на «загривку»).
Перша згадка про «гривню» у значенні грошової одиниці зустрічається в «Повісті минулих літ». Літопис оповідає: «...князь Олег Віщий, прийшовши з Півночі, став владарювати у Києві і «встановив варягам давати від Новгорода гривен триста на рік, заради миру». Вже у VIII-ІХ ст. при здійсненні торгових операцій, сплаті данини гривня використовувалась як міра лічби.
В ХІ столітті слово «гривня» набуло іншого значення — вагового. Вага срібла могла складатися з певного числа однакових монет, тому поступово виник рахунок їх на штуки.
З часом на Русі з’являється гривня кун — лічильна. Цікаво, що спочатку їхня собівартість була однакова зі срібними злитками, але далі, внаслідок нестабільної ваги монет, одна гривня стала дорівнювати кільком кунам.
В XII столітті гривня срібна (близько 204 г) по цінності вже дорівнювала 4 гривням кун (1 гривня кун = близько 51 г).
У колекції Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова зберігаються такі гривні:
«Київська гривня» — зливок шестикутної форми, що перебував у обігу в Київській Русі з XI століття та мав масу близько 140-160 г. 
«Київська гривня»
«Новгородська гривня» — срібний зливок у вигляді палиці вагою 198-207 г. та приблизним розміром 148х16х13 мм. Мала найбільше значення в грошовому
обігу.
«Чернігівська гривня» — перехідна форма між київською та новгородською гривнями.
Оксана Желтобородова