8 квітня 2021, 15:51
В музеї більшість відвідувачів зосереджує увагу на яскравих та незвичних речах — зброї, нагородах, старовинному одязі чи екзотичних предметах побуту. При цьому не часто зупиняють погляд на старій бронзовій пластині з гравірованим написом. А даремно: ця непоказова річ з колекції музею є відправною точкою цікавої архітектурної історії Харкова. Саме її розповімо сьогодні в рубриці «Історія одного експонату».
Напис на пластині завершується датою — 7 липня 1863 р. У цей день за присутності купців та чиновників було закладено перший камінь в будівництво нового кам’яного храму Вознесіння Господня — вже четвертого на цьому ж місці.
Доля церкви виявилася непростою. За три роки, у ніч на 21 травня 1866 р., коли будівельні роботи було майже завершено, споруда почала руйнуватися через прорахунки в будівництві. Лише в кінці десятиліття було оновлено архітектурний проєкт та відновлено роботи. Завершилися вони у 1876 р.
Поступово церква на Вознесенській площі (саме так тоді називалася площа Фейєрбаха) перетворилася на один з найзаможніших приходів нашого міста. Свого часу навіть Імператор Олександр ІІ під час візиту до Харкова, покидаючи місто, отримав благословення місцевого священника.
Все складалося добре для храму аж до 1920-х рр. коли більшовики закрили його. А в 1930-х рр. його перетворили на спортивну базу найближчого ВНЗ.
Під час Другої світової війни храм зазнав пошкоджень. Мало хто знає, що будівля не лише пережила війну, але й вціліла до сьогодення. В повоєнні роки Вознесенську церкву було перебудовано у навчальний корпус Харківського національного технічного університету сільського господарства. У такому вигляді вона дійшла до наших днів.
Уважний погляд і сьогодні може розгледіти на фасаді окремі архітектурні елементи старої церкви, історію якої зберігає Харківський історичний музей на старий та непримітній бронзовій скрижалі.
Олександр Кот