21 липня 2020, 12:49
Деякі музейні експонати вважають «нудними». Але тільки на перший погляд. Тому сьогодні в нашій постійній рубриці «Історія одного експонату» ми вирішили познайомити вас із артефактом, повз якого не потрібно проходити — знаком члена Харківської міської управи ХІХ ст. Він набагато цікавіше, ніж здається на перший погляд.
Це стандартний посадовий знак Російської імперії. Він введений у період реформ 1860-1870 рр, відомих як «реформи зверху», які були необхідні після Маніфесту про скасування кріпосного права 1861 року.
Всі державні службовці при виконанні своїх обов’язків та під час урочистих заходів мали бути «при знаку». Але цей знак носили саме члени Харківської міської управи, що виконували виконавчі функції при розпорядчому органі — міській думі (орган на кшталт теперішньої міської ради).
Проєкт малюнку знака міського голови, що майже ідентичний до знака члена міської управи, був розроблений в міністерстві Внутрішніх справ Російської імперії та затверджений Олександром ІІ 5 березня 1871 року. Малюнок міститься у 46-му томі Повної збірки законів Російської імперії.
Знак, який одягає на урочистості міський голова Харкова до сьогодні, також схожий на цей, і звичайно ж затверджений положенням про «Посадовий знак Харківського міського голови». Тож ця традиція жива.
Подібні знаки виготовляли на Монетних дворах, а за необхідності на місцях їх використання. Знак виготовлявся з бронзи з посрібленням, всі написи були ідентичні для всіх службовців міських управ Російської імперії, за виключенням назви та територіального герба міста, в якому знаходилось управління.
Тож на нашому екземплярі знаку можна побачити герб губернського міста Харкова. Знак та ланцюг такого типу (з товстих ланок) призначався тільки вищим чинам міського громадського управління, а саме міському голові, членам міської управи, а також членам виконавчих комітетів.
Члени міської управи не займалися тільки тим, що носили знаки. Міська дума займалася проблемами добробуту населення: забезпечувала місто продовольством, влаштовувала ринки та базари, а також стежила за їхнім станом, відала школами, лікарнями, театрами, парками тощо.
Також міській думі надавалося право встановлювати податки на користь міста. Виконання рішень думи належало міській управі, в яку входили міський голова, декілька членів, а також голови виконавчих комітетів.