Панель користувача
Костянтин Пеляшенко, 26 листопада (чтв), 14:36

Трипільська археологічна культура відноситься дослідниками до кола землеробсько-скотарських культур Балкано-Карпатського світу. Починаючи з VI тис. до н.е. трипільці починають розселятися з теренів сучасної Румунії у східному напрямку, і вже в IV тис. до н.е. давні землероби освоїли значний територіальний простір, що охоплював велику частину сучасної України, від Карпат до Дніпра.

Керамічна традиція населення трипільської культури з самого початку її відкриття викликала жвавий інтерес не тільки в археологів, а і етнографів, мистецтвознавців та широкого кола всіх хто цікавиться давньою історією. Кераміка стає своєрідною візитної карткою яскравого культурного явища, що іноді іменують «трипільска цивілізація».

Найбільший інтерес привертає ритуальний посуд, що розповідає нам про духовну сферу життя давніх землеробів. Серед таких культових предметів виділяються так звані біноклеподібні посудини, які не мали дна, та на перший погляд не мають будь-якої функціональності. Одна з таких посудин, що походить з розкопок першого дослідника Тріпілля – Вікентія Хвойки, зберігається в Харківському історичному музеї.

Через наскрізні отвори цих здвоєних посудин давні трипільці проливали воду та здійснювали обряд «напування землі вологою», що символізує «священний дощ». Метою цієї магічної дії було викликання дощу, необхідного для проростання злаків та підвищення урожайності. Відомі також випадки коли біноклеподібні посудини були виявлені при розкопках поставленими на жертовники, всередині їх знайдені перепалені кістки, що вказує на зв’язок цього посуду з обрядами жертвоприношення.

Деякі дослідники розглядають біноклеподібні посудини як антропоморфні скульптури, дві частини яких символізують людей з піднятими над головою чашами.
За іншою думкою перемички між двома половинками ритуальної посудини є відображенням сімейних уз – парної сім`ї.
Зовсім іншою є версія про «біноклі» як відображення культу близнюків та міфу про двох сестер-родоначальницях і покровительках фратрій.
У будь-якому випадку, трактування біноклеподібних посудин зводиться до загального культу родючості, що для трипільців було вкрай важливим.

© Умови використання (За зміст блогів відповідають їх автори)

ПОВ'ЯЗАНІ ТЕМИ: