Лекція «Академік Микола Сумцов: етнографічна, наукова та музейна діяльність»
14 січня 2015, 11:39
11 січня 2015 року в актовій залі Харківського історичного музею відбулася перша лекція з циклу історико-етнографічних лекцій-етюдів «Музейне сподвижництво Миколи Федоровича Сумцова: наслідуємо і продовжуємо». З огляду на велике значення в справі влаштування Музею Слобідської України його завідувача — академіка Миколи Федоровича Сумцова (з січня 1920 до 15 вересня 1922 року), на необхідність продовження його активної музейницької діяльності та наукових ініціатив, Харківський історичний музей відновив традицію проведення історико-етнографічних лекцій для всіх бажаючих. Життю, науковій і громадсько-політичній діяльності визначного українського етнографа, літературознавця, фольклориста, академіка ВУАН Миколи Федоровича Сумцова (1854–1922) присвячено безліч наукових праць, однак постать видатного діяча своєї епохи до цього часу привертає неабиякий інтерес. Досі немає праці яка б охоплювала особистість Миколи Сумцова як діяча науки з усіх боків його діяльності і впливу за життя і після смерті. Під час лекції-діалогу ми зупинилися лише на двох віхах його невтомної роботи: науковій, зокрема етнографічній, і музейницькій. Слухачі мали змогу не лише взяти участь у обговоренні широкої наукової тематики вченого, ознайомитися з окремими тезами з наукових праць М.Ф.Сумцова, але й погортати деякі з праць відомого науковця, які зберігаються в бібліотеці ХІМу. Зокрема: «Слобожане» (1918), «Малюнки з життя українського народного слова» (1910), «Из украинской старины» (1905), «О свадебных обрядах, преимущественно русских» (1881), «Хлеб в обрядах и песнях» (1885). Через призму цих робіт Микола Федорович Сумцов постав як багатогранний невтомний науковець, залюблений у свою справу етнограф.
Головним організатором і завідувачем Музею Слобідської України 1920 року був академік Микола Федорович Сумцов. Першорядним завданням Музею було вивчати українське народне життя, насамперед, місцеве, в усіх відображеннях його різноманітних галузей. За визнанням тогочасних представників влади, науки і чужоземців, Музей становив собою один із найцінніших Музеїв України. Окрім організації виставок, опису колекцій, складання програм та інструкцій, написання наукових статей, розробки музейних тем, експедиційної роботи, лекцій, музейниками здійснювалося ще й керівництво працями студентських та вчительських груп.
Слухачі погодилися із слушністю думки стосовно присвоєння Харківському історичному музею імені засновника, першого директора, академіка АН України Миколи Федоровича Сумцова.
Відомий сучасний харківський вчений Володимир Фрадкін наголошує, що місце Миколи Сумцова “особливе й, на жаль, ще далеко не усвідомлене нами… Було вже безліч спроб дати оцінку його науковим поглядам, внеску в розвиток тих чи тих галузей знання, освіти, культури, але всі вони не дають вичерпного уявлення про цю дивовижну людину… Ще за свого життя Сумцов став класиком вітчизняної та світової етнографії, одним із фундаторів наукового українознавства, талановитим дослідником народної поезії.”
По закінченню лекції слухачі відвідали експозиційні зали музею.