«Традиції слобожанського тістотворення: обрядові і повсякденні вироби з тіста»

 16 березня 2015, 10:08

15 березня 2015 року о 14:00 в Харківському історичному музеї в рамках проекту «Музейне сподвижництво Миколи Федоровича Сумцова: наслідуємо і продовжуємо» відбулася лекція-діалог на тему «Традиції слобожанського тістотворення: обрядові і повсякденні вироби з тіста». Гості нашого заходу взяли участь у обговоренні тістотворчих традицій Слобідського краю, символізму хлібних виробів житті українців.
Хліб завжди займав в житті українців особливе місце, це виражено в численних приказках, зокрема: «Хліб усьому голова», «Всяке добро за хлібом». Впродовж віків склалися своєрідні традиції випікання хлібів і хлібних виробів. Зокрема в слобожан, що мешкають у благодатному «хлібному» краї, віддавна витворилася особлива тістотворча культура. Оскільки хліб супроводжував наших предків упродовж всього ЖИТТЯ – від народження до останньої межі, то до кожного родинного чи календарного свята/події в нашому регіоні випікали особливі його види.
Ми ознайомилися із забутими технологією і рецептурою приготування слобожанських весільних короваїв, дивнів, верчів, шишок, медяників... а також «жайворонків», «різдвяного печива», «хрестів»... колись знаменитих, на усіх харківських і не тільки ярмарках, боромлянських бубликів, а ще слащонів, книшів.... Обговорили докторську дисертацію «Хліб в обрядах і піснях» відомого етнографа Миколи Федоровича Сумцова.
Дійшли висновків, що Хліб шанували, ним дорожили, до нього ставилися шанобливо і так виховували дітей.
Хліб – основна буденна слов’янська їжа.
Хліб ритуальний – святкова їжа.
Хліб міг служити знаком уповноження (сватівський, запрошувальний, весільний супроводжувальний).
Хліб – знак заключення договору або згоди – обмін хлібом.
Хліб на весіллі служить символом шлюбного союзу і зовнішньою формою його скріплення (Молоді кладуть руки на один хліб).
Хліб іноді символізував участь общини, миру – народу в приватній справі (печуть коровай всім миром).
На народинах, хрестинах, новосіллі, іменинах, весіллі ХЛІБ часто служить виразом благополуччя і багатства. Щокрок молодих під час весільного обряду пов’язаний з обрядовим вживання хліба, з попереднім розрахунком наділити Молодих, хоч символічним чином, рясним урожаєм хліба, що так є необхідним для селянського сімейного благополуччя.
Хліб часто слугував подарунком чи платою за працю: батюшці, хліб приносять породілі, дають повитусі. У одному із творів Григорія Квітки-Основ’яненка суддя отримав хабаря…. боромлянськими бубликами!
Хліб – просте пригощання, незалежно від релігійно-міфічного і юридичного його обрядового вживання. В такому значенні «пшениця-матінка» – джерело веселощів, родинної і суспільної радості, шани.