Тк-3338 https://museum.kh.ua/kolektsiia/tk-3338/ http://www.cidoc-crm.org/crm-core/E22_Man-Made_Object Man-Made Object Облачення Тканини Шурджар, богослужбове облачення священнослужителя у вірменській літургійній традиції Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова Тк-3338 Через відсутність прямих аналогів, визначений тип облачення "шурджар" є ймовірним. Облачення розпашне, являє собою довгу накидку конусовидної форми з невисоким коміром і застібкою спереду на горловині на гачок та петельку. Лицевий бік виготовлений з червоного оксамиту. Погруддя обабіч розрізу оздоблене декоративними прямокутними нашивками з золотистої парчі з рослинним візерунком, по полю яких викладені рельєфні звивисті S-подібні гілки з квітами та листям (гаптування золотними металевими нитками з додаванням золотистих леліток), а краї підкреслені "цятками" з червоного оксамиту. Поли облачення вздовж розрізу та край подолу оздоблені смугами золотистої хрещатої парчі з нашитими червоними "цятками" та гранчастими намистинами червоного кольору. По полю облачення симетрично розташовані нашивні декоративні накладки з золотистої парчі у вигляді восьмипроменевих зірок в кільцях та хрестоподібних фігур з овалами у центрі, обведені металевим шнуром. Зворотний бік підбитий бавовняною тканиною жовтого кольору (сатин). Ззаду на горловині - петелька-вішалка. Предмет належав до довоєнної (до 1941 р.) частини колекції Харківського історичного музею. Анотація: Шурджар (շուրջառ) або напорт (նափորտ) — головне верхнє богослужбове облачення священнослужителя у вірменській літургійній традиції. Використовується у Вірменській апостольській церкві та Вірменській католицькій церкві. Шурджар входить до складу облачення священників і єпископів (включаючи католикоса). За конструкцією це широкий безрукавний плащоподібний предмет облачення, який надягається поверх інших елементів богослужбового вбрання, огортає постать священнослужителя і спадає майже до землі. Його накидають на спину та плечі, після чого передні краї з'єднують у верхній частині грудей застібкою (ճարմանդ). У вірменській церковній традиції саме шурджар вважається головним облаченням священницького чину й вирізняється серед інших предметів особливою декоративністю та богословською символікою. Використовується під час Святої Літургії та інших урочистих богослужінь. Для менш урочистих богослужінь може використовуватися пілон (փիլոն) — облачення, що подібне за формою до шурджара, але простіше за оздобленням і, як правило, чорного кольору. Вбрання духовенства вірменського обряду становить цілісний комплекс, у якому шурджар накладається поверх комплексу та утворює його зовнішній, найбільш репрезентативний шар. Довжина шурджара залежить від зросту священнослужителя. У церковній практиці не встановлено правила щодо їхнього кольору, тому шурджари можуть бути різних кольорів. Шурджари можуть відрізнятися матеріалом, оздобленням і пишністю залежно від статусу духовної особи, а також матеріальних можливостей церкви або жертводавця. Вони можуть виготовлятися з різних тканин, зокрема оксамиту, шовку, парчі. Їх оздоблення може включати золотне та срібне шиття, вишивку, нашивні декоративні елементи, галуни та інші оздоблювальні матеріали. За функціональним призначенням шурджар типологічно відповідає православній фелоні, однак являє собою самостійний елемент вірменської літургійної традиції; за формою споріднений із латинським плувіалом (каппою). У богословському тлумаченні символізує Божественну благодать, що огортає та захищає священнослужителя. Конфесійна традиція: Православ’я h-157; L1- 57; L2-505 Виготовлення XIX ст. 1801 1900 Оксамит, парча, тасьма металева, нитки металеві, лелітки металеві, намистини, тканина бавовняна Ткацтво фабричне, пошиття машинне, пошиття ручне, вишивка ручна, гаптування Vestments Textiles Shurjar, a liturgical vestment of a clergyman in the Armenian liturgical tradition M. F. Sumtsov Kharkiv Historical Museum Тк-3338 Given the absence of direct parallels, the identified vestment type, "shurjar," is probable. The vestment is open-fronted, taking the form of a long, cone-shaped cloak with a low collar and a hook-and-eye fastening at the front of the neckline. The front is made of red velvet. The chest area on either side of the opening is decorated with rectangular appliqués of gold-toned brocade with a floral pattern, over which run relief winding S-shaped branches with flowers and leaves (embroidered in gold metal thread with the addition of gold spangle), their edges underscored with red velvet "dots." The panels of the vestment along the opening and the hem edge are decorated with bands of golden cruciform brocade, with sewn-on red "dots" and faceted red beads. Across the field of the vestment are symmetrically placed decorative appliqués of gold brocade, in the form of eight-pointed stars within rings and cross-shaped figures with ovals at the center, outlined with metal cord. The vestment is lined with yellow cotton fabric (sateen). At the back of the neckline is a hanging loop. The object belonged to the pre-war (pre-1941) part of the collection of the Kharkiv Historical Museum. Note: the shurjar (շուրջառ), or naport (նափորտ), is the principal outer liturgical vestment of a clergyman in the Armenian liturgical tradition, used in the Armenian Apostolic Church and the Armenian Catholic Church. The shurjar is worn by priests and bishops (including the Catholicos). In construction it is a wide, sleeveless, cloak-like vestment, put on over the other elements of liturgical dress; it envelops the clergyman's figure and falls nearly to the ground. It is draped over the back and shoulders, after which the front edges are joined at the upper chest with a clasp (ճարմանդ). In Armenian church tradition, the shurjar is considered the principal vestment of the priestly order, distinguished among other vestments by its particular decorative richness and theological symbolism. It is used during the Holy Liturgy and other solemn services. For less solemn services, the pilon (փիլոն) may be used instead — a vestment similar in form to the shurjar, but simpler in decoration and usually black. The vestments of Armenian-rite clergy form an integrated ensemble, in which the shurjar is worn over the whole and forms its outer, most representative layer. The length of the shurjar depends on the clergyman's height. Church practice sets no rule as to color, so shurjars may be found in various colors. They may differ in material, decoration, and lavishness depending on the status of the cleric and the material means of the church or donor. They may be made of various fabrics, including velvet, silk, and brocade. Their decoration may include gold and silver thread work, embroidery, appliqué elements, galloon, and other trimmings. Functionally, the shurjar corresponds typologically to the Orthodox phelonion, though it is an independent element of the Armenian liturgical tradition; in form it is related to the Latin pluvial (cope). In theological interpretation, it symbolizes Divine grace enveloping and protecting the clergyman. Tradition: Orthodoxy h-157; L1-57; L2-505 Production 19th century 1801 1900 Velvet, brocade, metallic braid, metallic threads, metal sequins, beads, cotton fabric Machine weaving, machine sewing, hand sewing, hand embroidery, metal thread embroidery Тк-3338 item Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова M. F. Sumtsov Kharkiv Historical Museum https://museum.kh.ua https://museum.kh.ua/kolektsiia/tk-3338/ https://museum.kh.ua/en/collection/tk-3338/ 2026-10-15 https://museum.kh.ua/api/media/file/tk-3338_01.jpg https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ CC BY 4.0 CC BY 4.0 https://museum.kh.ua/api/media/file/tk-3338_02.jpg https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ CC BY 4.0 CC BY 4.0 https://museum.kh.ua/api/media/file/tk-3338_03.jpg https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ CC BY 4.0 CC BY 4.0 https://museum.kh.ua/api/media/file/tk-3338_04.jpg https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ CC BY 4.0 CC BY 4.0 https://museum.kh.ua/api/media/file/tk-3338_05.jpg https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ CC BY 4.0 CC BY 4.0