Нагороди СРСР, присвячені боротьбі з фашизмом, у колекції Харківського історичного музею

Перші нагороди другої світової війни створили саме агресори, а не їх жертви. З кожним новим загарбненням, приєднанням, окупацією збільшується кількість нагород завойовників. Досить повно (86 зразками) вони представлені у музейній колекції. Нагороди ж руху опору фашизму виникли значно пізніше.

Так, у Радянському Союзі ідея створення відзнаки для учасників Великої Вітчизняної війни виникла у Ставці Верховного Головнокомандування тільки у квітні 1942 року. У перший період війни нагороджень було відносно небагато і проводилися вони вже існуючими орденами і медалями. 20 травня 1942 року був підписаний Указ Президії Верховної Ради СРСР про заснування ордена Вітчизняної війни у двох ступенях, створеного за ескізами художника А. Кузнецова. Це був перший орден, у статуті якого були розписані конкретні дії, які давали право на нагородження.

Першим орденом Вітчизняної війни І ступеня був посмертно нагороджений старший політрук В. Конюхов у серпні 1942 року. Орденом Вітчизняної війни І ступеня за час війни було нагороджено 344 тисячі чоловік, II ступеня - більше мільйона генералів, офіцерів, солдатів і партизанів.

У музейній колекції зберігається 14 орденів Вітчизняної війни І ступеня і 16 – II.

У 1985 році з нагоди сорокаріччя перемоги над фашизмом як пам'ятна нагорода війни був відроджений орден Вітчизняної війни. Колекція музею поповнилася двома ювілейними орденами Вітчизняної війни І ступеня і трьома – IIступеня.

У 1942 році у СРСР були засновані ще три ордени, призначенням яких було нагородження за вміле керівництво військами. Ці ордени отримали імена видатних російських полководців – Суворова, Кутузова і Олександра Невського. Ордени Суворова і Кутузова були засновані у трьох ступенях, орден Олександра Невського ступенів не мав.

У 1943 році був заснований орден Богдана Хмельницького у трьох ступенях, який охоплював усі чини армії і флоту, а також і партизан, але нагороджували ним дуже рідко.

Весною 1944 року сім’я полководницьких орденів поповнилася нагородами для військових моряків – орденами Ушакова і Нахімова у двох ступенях. Одночасно були засновані медалі Ушакова і Нахімова для нагородження матросів і старшин.

Орден “Победа”, вищий військовий орден СРСР, був заснований 8 листопада 1943 року.

Полководницькі ордени Радянської держави представлені у музейній колекції, на жаль, тільки орденом Суворова III ступеня, яким був нагороджений Герой Радянського Союзу харків’янин, В.М. Косов.

Як продовження російської бойової традиції - солдатської нагороди, що протягом десятиріч символізувалася Георгіївським хрестом, у листопаді 1943 року був заснований орден Слави у трьох ступенях. Орден Слави III ступеня, який належав Д.А. Власенко, репрезентує у музейній колекції цю надзвичайно ціновану солдатську нагороду. Повний кавалер ордена Слави дорівнюється у правах Герою Радянського Союзу.

Характерною особливістю Великої Вітчизняної війни був партизанський рух, який з часом поширювався, розростався і який гітлерівцям так і не вдалося придушити. Спеціальною нагородою для майже 100 тисяч учасників цього руху стала медаль “Партизану Отечественной войны” у двох ступенях, заснована у лютому 1943 року. У музейній збірці – одинадцять медалей “Партизану Отечественной войны” І і II ступеней, якими були нагороджені партизани і підпільники Харківщини.

За час війни були створені медалі, пов’язані з конкретними подіями на фронтах і в тилу, послідовний ряд яких є чудовою і достатньо повною ілюстрацією ходу війни.

Для нагородження понад 30 тисяч учасників оборонних боїв за Одесу, що тривали з серпня до середини жовтня 1941 року, була заснована медаль “За оборону Одессы”, єдиний екземпляр якої зберігається у музеї.

Дві медалі з музейної колекції розповідають про 250-денну героїчну оборону головної бази Чорноморського флоту Севастополя, усі учасники якої, включаючи і мешканців міста, нагороджені медаллю “За оборону Севастополя”.

Нечуваний подвиг здійснили у роки Великої Вітчизняної війни захисники міста Ленінграда, облога якого тривала з липня 1941 до січня 1943 року. Півтора мільйони військовослужбовців Ленінградського фронту і мешканців міста, які приймали участь у 900-денній обороні, були нагороджені медалями “За оборону Ленинграда”. П’ять цих відзнак зберігаються у музейній колекції.

Четверта медаль, заснована у грудні 1942 року, була присвячена захисникам Сталінграда. Сімсот п’ятдесят тисяч солдат, офіцерів і мешканців міста, які не залишили його під час боїв, що тривали з 17 липня 1942 до початку 1943 року, коли склала зброю армія Паулюса, нагороджені медаллю “За оборону Сталінграда”. Медалі сімнадцяти захисників Сталінграда зберігаються у музеї.

1 травня 1944 року були засновані ще дві медалі: “За оборону Москвы” і “За оборону Кавказа”. Першою були нагороджені понад 1 мільйон учасників битви за столицю Радянського Союзу у грудні 1941 року (вісім таких медалей передали харків'яни до музейної скарбниці), другою – майже 600 тисяч учасників оборонної та наступальної операцій у битві за Кавказ у 1942-1943 роках (у музейній колекції десять медалей).

Єдиним екземпляром представлена у колекції медаль “За оборону Советского Заполярья” і двома – медаль “За оборону Києва”, яка була заснована вже після війни.

Медалі, присвячені подіям 1944-1945 років, відображають наступальний характер війни. Усі вони були засновані 9 червня 1945 року.

Першою за хронологією подій була медаль “За освобождение Белграда”. Після місячних запеклих боїв 22 жовтня 1944 року столиця Югославії була звільнена від фашистів. Тільки одна медаль у музейній колекції репрезентує цю битву.

Біля 700 тисяч воїнів, хто безпосередньо брав участь у штурмі міста 14-17 січня 1945 року, були нагороджені медаллю “За освобождение Варшавы”. Сім з цих нагород зберігаються у музейній колекції.

Ще дві медалі розповідають про бої, що точилися у січні-лютому 1945 року при штурмі Будапешта, за участь у яких 350 тисяч солдатів і офіцерів були нагороджені медаллю “За взятие Будапешта”.

З 6 до 9 квітня тривав штурм завчасно підготовленого фашистами до тривалої оборони Кенігсберга, де до того ж скупчилася величезна кількість німецьких частин, що відступали. Шість медалей “За взятие Кенигсберга” у музейній колекції свідчать про участь наших земляків у тих запеклих боях.

Після тижня безперервних боїв завершилася операція по взяттю Відня. На жаль, жодної медалі “За взятие Вены” у колекції немає.

Майже мільйон учасників штурму неприступної фортеці фашистського рейху Берліна і розгрому Берлінського угруповання були нагороджені медаллю “За взятие Берлина”. Медалі семи з них зберігає музей.

У День Перемоги, 9 травня 1945 року була звільнена Прага, остання європейська столиця, що залишалася у фашистів. На честь цієї події була заснована медаль “За освобождение Праги”, якою було нагороджено 400 тисяч чоловік. Дві медалі передані харків’янами до музейної колекції.

Наймасовіші нагородження у Радянському Союзі відбулися після Перемоги. Саме 9 травня 1945 року були засновані дві медалі: “За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941-1945 г.г.” (61 медаль зберігається у музейній збірці) і “За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941-1945 г.г.” (у колекції 71 медаль), відкарбовані тиражами більш ніж 10 мільйонів екземплярів кожна. Ними нагороджували учасників військових дій і трудівників тилу, які сприяли перемозі над фашизмом.

Останньою медаллю цієї епохи була медаль “За победу над Японией”, заснована у вересні 1945 року для учасників розгрому Квантунської армії.

Подвиги наших земляків у боротьбі з фашизмом відзначені десятками тисяч нагород Батьківщини, 359 з них зберігаються у музеї. Представлені у музейній експозиції, на численних виставках вони допомагають відтворити трагедію і подвиг народу за часів другої світової війни.