Історико-філологічне Товариство, яке було засноване при Харківському університеті в 1877 році, поєднувало в своїй діяльності різні наукові інтереси, серед яких згідно §2 Статуту – видання наукових праць у вигляді окремих досліджень, монографій, підручників, періодичних збірників, до яких повинні були увійти звіти про роботу ХІФТ, та реферати, які були прочитані на засіданнях Товариства.
Велике, майже головне місце у видавничій діяльності ХІФТ відводилося придбанню, редагуванню і введенню у науковий обіг великих рукописних збірників, фольклорно-етнографічних матеріалів, та історико-архівних матеріалів, які розповідали про історію Слобідської та Лівобережної України другої половини XVII – початку XIX ст.
В цьому напрямі показовою була діяльність М.Ф. Сумцова, який на сторінках краєвого друку розгорнув широку пропаганду історико-етнографічних і фольклорних знань.
В той час губернська преса хоч і слугувала важливим джерелом інформації про заходи із вивчення краю, які намічалися товариством, все одно не могла замінити спеціального наукового видання на цю тему. Тому, з часом увага членів історико-філологічного Товариства була сконцентрована на виданні Харківського статистичного комітету. Харківський комітет видавав “Календарі” та “Збірники” 80-90 років XIX ст., що помітно виділялися чисельністю історико-етнографічних матеріалів і досліджень. В цьому була чимала заслуга членів ХІФТ, які входили до складу комітету. У 1883 році редактором Харківського календаря став П.С. Єфименко, і з цього року починаються видаватися щорічні звіти про діяльність ХІФТ, на сторінках “Календаря” з’явилося “Звернення” Товариства з проханням до мешканців губернії надавати історичні та етнографічні відомості, старовинні книги, грамоти, та інші документи, а також археологічні матеріали “з докладним переліком”. Аналогічні “звернення” та “сповіщення” історико-філологічного товариства публікувалися у “Календарі” за 1886 рік, та в “Харківському збірнику”, що видавався з 1887 року за ініціативою та під редакцією П.С. Єфименко. В той же час “Збірник” був єдиним періодичним виданням у Харкові, який об’єднував у собі місцеві праці з народного господарства, історії, етнографії, літератури та географії. З появою “Збірника” нарешті з’явилася можливість для Харківського Товариства втілення завдання суцільного історико-етнографічного вивчення Харківської губернії. У 1889 році на одному з засідань ХІФТ було вирішено доручити М.Ф. Сумцову, Д.І. Багалію, П.С. Єфименко, М.Г. Халанському розробку спеціальних програм для збору історико-етнографічних та лінгвістичних матеріалів. Невдовзі програми були підготовлені і разом із попереднім вступом Д.І. Багалія розміщені В “Харківському збірнику”. Наступного року ці програми були опубліковані в журналі “Київська старовина”. Відповіді на питання програми давали можливість висвітлити якоюсь мірою етнічну історію змішаного населення Слобідської України, скласти її діалектологічну карту, розглянути взаємовпливи росіян і українців – в побуті, господарстві, одязі, обрядах, сімейних і суспільних відносинах. Вже у 1893 році до редакції надійшли описи 97 населених пунктів з 9 повітів губернії. Перший, та, на жаль, єдиний том етнографічних нарисів, що вийшов за редакцією В.В. Іванова, підбив підсумок багаторічної колективної діяльності земської інтелігенції та харківських вчених, що були об'єднані межами Харківського історико-філологічного товариства.
Друга половина 80 – 90-х років XIX ст. стала переломним етапом в історії Товариства. В цей період в результаті накопичення грошових коштів від членських внесків і невеликих субсидій (400 крб. щорічно з 1890 року) Харківського університету історико-філологічне товариство отримало можливість щорічно видавати свої праці. У 1886 році виходить друком перший том праць ХІФТ, який поклав початок виданню цілої серії “Збірників”, кількість яких на 1914 рік досягла 21 тому. Через те, що багато матеріалів залишилося ненадрукованими М.Ф. Сумцов запропонував видання “Вісника” ХІФТ. “Вісник” обсягом у 4 друковані аркуші кожен, повинен був виходити один раз на квартал, але з 1911 року та до початку Першої світової війни Товариство, що знаходилося у скрутному матеріальному стані, зуміло видати за редакцією Сумцова лише п’ять випусків “Вісника”.
Проте, за цей недовгий час у виданнях ХІФТ були опубліковані багаточисельні бібліографічні замітки, статті і дослідження з вітчизняної та загальної історії, історії мистецтв, археології та етнографії, літературознавства, фольклору, мовознавства та інше, оцінка яких потребує більш детального вивчення.