Наше суспільство повертається обличчям до народної традиційної культури. Справа збереження для наших нащадків нашої історії та культури нелегке завдання, що сьогодення ставить перед сучасними дослідниками та музейними працівниками. Харківські музеї мають достатньо фахівців щоби сприяти збереженню тих цінностей, які вони мають у своїх фондах. Один з найвідоміших музеїв на Україні – Харківський Історичний музей – має багату історію та видатних представників культури, що працювали у його стінах, заснували та зібрали багаті фонди. Серед відомих засновників музею М. Сумцов, Д. Багалій – їх власні архіви і досі зберігаються в Історичному музеї. Сучасним дослідникам: історикам, культурологам, мистецтвознавцям необхідна допомога фахівців музею при роботі з архівними матеріалами, що зберігаються у фондах.
Працюючи над темою дисертації присвяченої слобідським кобзарям, переконалася в корисному спілкуванні з робітниками Історичного музею та знайшла цікаві матеріали про слобідських кобзарів. Продовжуючи працю розпочату відомим вченими: М. Сумцовим, М. Драгомановим, Д. Багалієм, М. Костомаровим, Є. Крістом – досліджуючи історію слобідського кобзарства. Цікавий архів кобзаря Г.М. Ільченка, що зберігається в фондах. Переважна частина матеріалів розповідає про життя і діяльність Григорія Ільченка, починаючи з його приходу до Харківської капели кобзарів. У фондах зберігається світлина з молодим Г. Ільченком, що була зроблена у 1926 р. Світлини з архіву Г.М. Ільченка були використані при роботі над його автобіографічною повістю “З кобзою за плечима”, що була написана ще у 70-х роках, але і досі не була видана. Книжка готується до друку харківським товариством “Просвіта” ім. Т.Г. Шевченка. Таким чином така співпраця допомагає відновити правду про трагічну і тяжку долю українського кобзарства, знайти відповіді на різні запитання, залишити меншу кількість білих плям в нашій історії .
Взаємодія музейних працівників та сучасних науковців допоможуть знайти матеріал, що зберігається в різних рукописних джерелах, в різних виробах народних майстрів та умільців, що зберігаються в музейних фондах і зможуть використовувати на практиці при роботі з дітьми та дорослими, що хочуть не тільки знати про своїх пращурів, а і перейняти їхні матеріальні та духовні вміння.