“Дзеркало, яке володіє пам’яттю” – так називають фотографію. Її значення порівнюється з винаходом колеса та писемності.
Відкриття фотографії пов’язане з прізвищами трьох вчених: Ньєпса, Дагера, Тальбота.
У 30-х роках 19 ст. французи Нісефор Ньєпс і Луі-Жак Дагер знайшли засіб закріплення світлового зображення, отриманого у камері-обскурі на сріблястій пластинці, а англієць Фокс Тальбот отримав стійке зображення на папері, який був вкритий розчином світлочутливої речовини. Нове відкриття було назване дагеротипією. 19 серпня 1839 р. засіб дагеротипії був оприлюднений французькою академією. Цей день і вважається датою відкриття фотографії.
На жаль, історія російської фотографії розроблена недостатньо. Відомо, що у 40-х роках 19 ст. у Росії з’явилися перші вітчизняні фотохудожники:Греков О.Ф., Левицький С.Л., Деньєр та ін., які вже через короткий час вражали світ своєю майстерністю і технічними удосконаленнями процесу фотозйомки. Працювали вони у жанрі портрету, а Грекова Олексія Федоровича по праву вважають першим російським фотографом–портретистом.
Серед фотографів-портретистів минулого століття існував своєрідний розподіл за рангами.
Були багаточисленні власники невеликих закладів у провінціальних містах. Вони обслуговували досить широке коло місцевої клієнтури, влітку виїжджали у військові табори або на традиційні ярмарки.
У великих містах портретні заклади були найбільш солідними. Їхні власники відзначалися більшою майстерністю. Знімки, які вони посилали на художні або промислові виставки, робили деяких з них відомими в своїй країні та у закордонних фотоспілках. На паспарту знімків для престижу вони неодмінно відтворювали почесні знаки і нагороди.
Наступний ранг – фотографи-власники значних столичних майстерень. Фірмі лестило, якщо князівські, королівські або імператорські двори удостоювали фотографів права вважатися, подібно іншим промисловцям, “постачальниками двора”, і це також поряд з іншими нагородами неодмінно відзначалося на паспарту портретних знімків.
Удосконалення техніки світопису давало можливість фотографам проводити творчі пошуки у нових жанрах. Якщо до 70-х р.р. 19 ст. в художній фотографії переважав жанр портрета,то пізніше усе частіше стали з’являтися вдалі знімки видів місцевості, народного побуту. Професіонали-портретисти прямували у найближчі села, фотографували селян, кустарів у побутовій обстановці і під час праці. Мандрівники, відправляючись в експедиції, брали з собою фотоапарати. Так був покладений початок жанровій та видовій фотографії.
З часом за допомогою до фотографії стали звертатися вчені та діячі культури, оскільки вважали світопис достатньо зрілим. Показовим у цьому відношенні є свідоцтво видатного вченого-хіміка Бекетова М.М., який у своїй публічній лекції у Харкові сказав:“…светопись за короткое время сделала изумительные успехи: быстрота, отчетливость и даже величина фотографических изображений не позволяют почти ничего больше требовать, можно разве только пожелать, чтоб дошли до возможности получать цветные изображения, т. е. чтоб изображение походило на оригинал не только рисунком и тенями, но и цветом”.
Університети користувалися фотографіями як наочними документальними посібниками. Складалися великі серії і альбоми знімків, ними обмінювалися наукові товариства. Праці вчених ілюструвалися фотографіями, що відтворювалися засобами літографії або гравюри.
З часом фотомистецтво набувало розвитку не тільки у великих містах країни.
Поступово хвиля захоплення фотографією докотилася і до провінції. 15 листопада 1858 р. в Харкові відкривається перше фотоательє. Його засновником був купець 2 гільдії Василь Сергійович Досєкін. Це фотоательє зразу ж привернуло увагу багатьох харків’ян. Досєкін В.С. створив кілька тисяч портретів сучасників, серед яких декабрист Розен, актриса Є. Кадміна та ін. Окрім того, Досєкін був першим , хто зафіксував неповторний вигляд харківських вулиць сер. 19 ст.
До прізвища Досєкіна В.С. можна додати ще декілька прізвищ фотографів-художників ранньої доби, які працювали у Харкові. Це Більд Ю.К. (з 1869 р.), Гунглінгер Й.Й. (з 1871 р.), Кордес Л. (з 1871 р.), Дурново Н.О. (з 1872 р.), Глентцнер Ю.Є. (з 1873 р.). Вони уважно слідкували за всіма новинками і змінами засобів роботи, самі вносили до них серйозні удосконалення. Саме завдяки їм портретна фотографія була доведена до високого рівня технічної та художньої довершеності.
Найбільш інтенсивного розвитку фотографія у Харкові набула у
80-90-х р.р. 19 ст. За даними Харківського історичного альманаху у цей час у місті відкрилося понад 30 нових фотоательє. Серед харківських дослідників і практиків фотографії було багато видатних особистостей:Іваницький О.М., Скассі А.І., Лещинський М.Я., Овчинников М.І., Федецький А.К. та ін., які отримали визнання не тільки у себе на Батьківщині, а й гідно представляли вітчизняний світопис на міжнародних виставках у Берліні, Парижі та інших містах .
Прізвища далеко не всіх фотографів і власників відомих колись портретних закладів увійшли в історію художньої фотографії. І навпаки, з кожним десятиріччям відкриваються нові імена провінціальних фотографів, які вражають нас дійсно художнім талантом.
При вивченні колекції фотодокументів ХІМ, що налічує понад 90 тисяч примірників, виявлено 220 фото харківських фотографів-художників сер. 19 – поч. 20 ст.
Список харківських фотографів-художників сер. 19 – поч. 20 ст., роботи яких зберігаються у ХІМ
1. Більдт Юлій Карлович 1 фото
2. Блюм Герман Петрович 5 фото
3. Бурченко Іван Петрович 2 фото
4. Биковський Роман Федорович 2 фото
5. Вернер А. 4 фото
6. Глентцнер Юлій Євграфович 5 фото
7. Гольденберг Я.М. 1 фото
(“МАКАРТ”)
8. Досєкін Василь Сергійович 2 фото
9. Дурново [Н.А.] 2 фото
10. Занарді [А.Д.] 4 фото
11. Іваницький Олексій Михайлович 74 фото
12. Левицький С.Л. 1 фото
13. Лещинський М.Я. 15 фото
(“Русская светопись”)
14. Магазинер З.Г. 1 фото
(“Русская фотография”)
15. Магазинников Г.Л. 23 фото
(“Модерн”)
16. Міланич Л.М. 1 фото
17. Михайловський Петро Ісаєвич 8 фото
18. Овчинников Михайло Іванович 12 фото
19. Піцек Я.І. 5 фото
20. Скассі (А.И.) 14 фото
21. Старосельський Михайло Петрович 2 фото
22. Тимошенко Федір Олексійович 1 фото
23. Трофимов Єлисей Федорович 1 фото
24. Туккер Ромуальд Леонардович 4 фото
25. Федецький Альфред Костянтинович 21 фото
26. Федоренко Семен Іванович 3 фото
27. Федоров Михайло Микитович 4 фото
28. Хійников 1 фото
29. Черніков Єлизар Тимофійович 1 фото