Сучасна музейно-експозиційна практика досить багата і різноманітна. Вона містить в собі велику кількість підходів і експозиційних рішень. Зростають тенденції до розширення інформаційного потенціалу експозиції, її більшої доступності, зрозумілості. Форма музейної експозиції стає гнучким комунікативним каналом музею, перетворюється в соціально-культурний інститут свого часу.
Останнім часом музейники як вітчизняні, так і зарубіжні, широко використовують сучасні комп’ютерні технології та інтерактивні виставки і експозиції.
За кордономідея інтерактивного музею зароджується ще в 1960-і рр. під впливом операційної теорії Піаже, суть якої концентрується в тезі «знати предмет – значить діяти з ним». Інтерактивність передбачає режисуру особливої ситуації, котру можна назвати «наодинці з експозицією», наодинці, але не на самоті, і не в стані пригніченості під тягарем вражень, котрі важко одразу сприйняти і осмислити, а в активному і радісному пізнанні. Тут ключовими є слова «я сам»: дію, думаю, приймаю рішення. Інтерактивна методика вимагає від музейного спеціаліста уміння відійти в затінок, не заважати відвідувачеві, не нав’язувати свою думку і рішення, а, навпаки, допомогти йому проявити самостійність. Відвідувач не просто пасивно сприймає інформацію, інтерпретацію подій, яку йому подають, але й сам може застосувати певні дії, щоб добути інформацію (натиснути кнопку, доторкнутись до музейного експонату, зняти слухавку і т. п.). Спочатку подібні експозиції отримали розповсюдження серед наукових і природничо-наукових музеїв, а сьогодні все більше використовуються і загальноісторичними музеями.
22.11.2008р. в музеї «Харківщина у роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років» відкрилася виставка Музею Варшавського Повстання (Республіка Польща) - «Полякина фронтах ІІ світової війни», яка стала результатом плідної співпраці між двома музеями. Як заявив директор Музею Варшавського Повстання, п. Я. Олдаковський, подібна виставка – унікальна на теренах України. Вона мультимедійна та інтерактивна.
Тематично виставка складається з наступних розділів:
Вереснева кампанія («First to flight»).
Польські Збройні сили на Заході.
Уряд РП в еміграції, польська підпільна держава, Армія Крайова.
Військо польське на Сході (в СРСР – В.Андерс).
Створення в СРСР польських збройних сил (З. Берлінг).
Акція «Буря».
Польські Збройні сили на Заході в 1944 році.
Роль польської розвідки.
Варшавське повстання.
«Звільнення».
Наслідки війни для поляків.
За словами керівника проекту п. П. Слівовського, виставка створювалася з таким розрахунком, щоб бути зрозумілою в першу чергу молоді. Адже про історію, вважають польські музейники, потрібно розповідати цікаво. Підтвердження цьому - спеціально розроблена своя сценографія, широке використання засобів мультимедіа.
На виставці відвідувач має можливість не лише ознайомитись з докладними інформаційними текстами до кожного розділу (взяти зі спеціальної кишені листівку), переглянути численні фотографії, а й власноруч, за допомогою сенсорного монітору, обрати тему, яку бажає дослідити більш детально. На екранах плазмових моніторів демонструються короткометражні документально-хронікальні фільми, присвячені тематиці відповідного розділу. А через навушники можна прослухати розповіді учасників тих трагічних подій. Рев бомбардувальників, ляскотіння гусениць танків, звуки вибухів, пострілів линуть з динаміків, супроводжуючи відвідувача впродовж всього перегляду. Все це формує у глядача враження «присутності», «причетності», викликає співчуття, а звідси і розуміння людей тієї епохи.
Досвід створення польської виставки, як і взагалі світова практика, показує, що широке використання мультимедійних та інтерактивних засобів є перспективним напрямком у розвитку музеїв особливо воєнно-історичної спеціалізації, оскільки вони відіграють важливу роль в патріотичному вихованні підростаючого покоління. Адже для нас важливо, щоб відвідувач не лише познайомився з перебігом подій Великої Вітчизняної війни, але й донести до нього почуття, настрої людей того часу – їх радість і біль, страждання і щасливу мить.