Жіноча сорочка

Сорочка «додільна». Зшита з трьох полотнищ. Силует прямий. Рукав прямий, з ласткою та уставкою, пришитою по пітканню, зібраний унизу на вузьку обшивку, яка прошита одинарним «вистігом». Рукав та уставка з боку спини пришиті подвійним «вистігом», біля горловини зібрані у дрібні складочки технікою «вшивання до коміра». Горловина чотирикутна — «каре», з розрізом по центру переду, оформлена вузькою обшивкою, декорованою подвійним «вистігом». На кінцях обшивки дві накидні петельки для стрічки. Сорочка вишита відбіленими лляними нитками з невеликим вкрапленням червоної заполочі техніками «прямої гладі» («лиштви»), «поверхниці» і «стебнівки». Орнамент геометричний. У нижній частині уставки та на подолі неширока горизонтальна смуга узору (зигзагоподібна лінія з маленькими ромбиками у заглибинах). У верхній частині рукава широка горизонтальна смуга, яка скомпонована з ромбів з відростками і обведена тоненькими смугами геометричного орнаменту (невеликі прямокутники). По полю рукава розкидка з ромбів з відростками у вигляді свастичних знаків у шаховому порядку.

Легенда: Ткала полотно, шила і вишивала сорочку Бондаренко Ксенія Мефодіївна, а належала вона її сестрі Бондаренко-Михайловській Мотроні Мефодіївні. По заповіту Мотрони Мефодіївни сорочка передана музею.