Жіноча сорочка

Сорочка прямого силуету, з трьох полотнищ, які зшиті з шматків різного розміру. Рукав суцільнокроєний, прямий, з ласткою, унизу прикрашений «пухликами», на вузькому манжеті. Станок та верхня частина рукава зібрані у дрібні складочки технікою «вшивання до коміра». Горловина кругла з розрізом по центру переду (дов. 30 см), оформлена вузькою обшивкою з двома прорізними петельками по краях. Сорочка прикрашена вишивкою «білим по білому» рослинно-геометризованим орнаментом. На підопліччі — горизонтальна смуга узору, який складається з ромбів з відростками. Цей візерунок обведений двома прямими лініями, до яких, ритмічно повторюючись, прикріплені напівквітки та гребінчики. Вище нього — шість окремо розташованих квіток з гілками та листям. Поле рукавів густо зашито «виводами» — геометризованими квітками зі стилізованими гілками. Обшивка горловини прикрашена рядком «хрестика», вишитого чорними нитками. Поділ підшитий «прутиком» і прикрашений широкою смугою мережки (мотив — звивиста гілка з прикріпленими до неї букетиками квіток).

Легенда: сорочку шила та вишивала Приходько Єлизавета Василівна, мешканка с. Пришиб.