Квест20 станцій
«Петля часу» — віртуальний квест у музеї
Що може бути цікавіше ніж реальна подорож у часі?
Опис: Що може бути цікавіше ніж реальна подорож у часі? Завдяки нашій симуляції ви можете поспілкуватись з відтвореними історичними персонажами… Але під час запуску симуляції виявилось, що програма дала збій... Ви потрапили у віртуальну петлю часу. Через збій програми виміри переплутались і вийти з цього віртуального квесту не так просто. Необхідно якомога швидше покинути симулятор реальності, адже безконтрольна програма може генерувати нові рівні, а отже можна залишитись у цій віртуальній реальності назавжди. Будьте готові, жодну підказку неможливо отримати не виконавши завдання… Реальність буде перевіряти наскільки ви уважні, спритні, розумні, тож будьте пильними… Для виконання завдань можна користуватися інтернетом, підказками друзів, знайомих. А може й пересічних людей, бо ж пам’ятайте, головне – вирватись із симуляції…
Мета: Пройти квестовий маршрут за найменшу кількість часу;
Завдання квесту: пройти все мітки і виконати всі завдання
Правила проходження: Слідуючи інструкціям необхідно знайти всі точки та виконати завдання до них. З кожною правильною відповіддю ви отримуватимете наступну підказку.
Час проходження: необмежено у часі і просторі
Станція 1 з 20
Де шукати: 1 поверх
Григорій Савич Сковорода
Напевно, ви вже встигли познайомитись з моєю «сродною працею», «філософією серця»… Багатьом я відомий як філософ, однак, так склалося, що сферу моїх інтересів складала і музика, і література. У мене було багато учнів, а ще я любив подорожувати — це моя стихія для натхнення. З 1742 по 1744 рік я жив у Петербурзі, був співаком придворної капели та створював музику на власні вірші. А у 1750 році у складі російської місії, я вирушив за кордон і три роки мандрувати Європою. У 1753 році — повернувся в Україну. Працював у Харківському колегіумі з 1760р., де викладав латину. Харків надихнув мене на написання багатьох творів. За 5 років у Харкові я написав чимало байок і творів… На схилі своїх років, я вирішив зупинитись у селищі Іванівка, в якому біля мого дубка і досі є напис: «світ ловив мене, та не спіймав…»