Антимінс

Антимінс являє собою прямокутне полотнище блакитної шовкової тканини (атлас) з друкованим зображенням чорною фарбою. У центрі композиції — розгорнута багатофігурна сцена «Покладення до гробу»: тіло Христа з написом на німбі «Ѻ ѡ н» лежить на плащаниці на кам'яному ложі, довкола - скорботно схилені постаті Матері Божої та святих Іосифа, Іоанна Богослова, Марії Клеопової, Марії Магдаліни та Никодима. Фігури супроводжуються надрукованими кириличними підписами на німбах. Обабіч- пара Ангелів Господніх з написами на німбах. Над ложем підноситься Голгофський хрест з титлом «І.Н.Ц.І» ("Іісус Назарейський, Цар Іудейський"), традиційними монограмами «ІИС ХС» "Іісус Христос"), абревіатурою «NI КА» ("Переможець"), терновим вінцем і цвяхами. Композиція розміщена у рамці з фігурними бароковими картушами. У чотирьох кутах вміщено зображення чотирьох євангелістів (Матвій, Іоанн, Марко, Лука) зі своїми символами та з підписами на німбах; у бокових картушах — знаряддя Страстей (драбина, спис, тростина, ліхтар, стовп із півнем, посудина тощо).

У верхньому полі надруковано церковнослов'янською мовою освячувальний текст, що починається словами "Цей антимінс є трапеза священна принесення безкровної жертви в божественній Літургії...у храмі...". Нижче цього тексту рукописний напис чорнилом : «...ст[а]го Николая Чуд[отворца]». У нижньому полі вміщено друкований текст церковнослов'янською мовою зі словами: "Повелінням ....Государині Нашої Імператриці Катерини Олексіївни...., Святійшого Правлячого Синоду ...Синодальним Членом... Гавриілом Митрополітом Новгородським і Санктпетербурзьким...від Різдва Христового 1794 року місяця жовтня у 14 день" (цифрові позначення року передані кириличними літерами). Зі зворотного боку у верхній частині антимінса пришита маленька кишенька, де розміщувалася часточка мощей святого мученика.

Предмет надійшов до музею у 1956 р.

Анотація: антимінс — освячений літургійний плат із зображенням покладення Христа до гробу. Антимінс розміщується на престолі і обов'язковий при звершенні Божественної літургії у православній традиції.

Антимінси виготовляли шляхом друку (гравюра на тканині) священних зображень та спеціальних текстів, зі звороту нашивали крихітний мішечок із частинкою мощів святого, змішану з сумішшю воску, ладану та інших пахощів. Готовий плат на лицевому боці власноруч підписував і остаточно освячував єпископ, вказуючи храм, дату і своє ім'я. Після чого антимінс ставав дозволом на проведення Літургії.