Жіноча сорочка

Станок (до талії). Силует прямий, зшитий з одного полотнища, викроєного впоперек. Рукав довгий, з уставкою, пришитий по пітканню, з ласткою, унизу призборений, на обшивці. Уставка з боку спинки пришита подвійним «вистігом», рукав приєднаний до уставки змережувальним швом і «вистігом», декорований п'ятьма рядками «пухликів». Станок і уставки зібрані біля гороловини технікою «вшивання до коміра». Горловина чотирикутна — каре, з розрізом по центру (26,5 см), викінчена обшивкою, яка декорована трьома рядками «вистіга», з двома накидними петельками для стрічки. Рукава і уставки вишиті червоною і чорною заполоччю рослинно-геометричним орнаментом, технікою «хрестик». На уставці горизонтальна смуга узору (шир. 7 см) з ламаної лінії, до вигнутих сторін якої зверху і знизу, ритмічно повторюючись, прикріплені по два стилізовані тюльпани і багатопелюсткова квітка в стилізованому вазоні. Цей орнамент зверху і знизу замкнений тонкими обвідками з дрібних стилізованих квіток. По рукаву розкидані геометризовані багатопелюсткові квіти, які розміщені в стилізованому вазоні.

Легенда: Сорочка виявлена під час етнографічної експедиції Харківського історичного музею. Автор — Мирошниченко Катерина Максимівна.