12 квітня — День працівників ракетно-космічної галузі України

День працівників ракетно-космічної галузі України заснований у 1997 році указом президента Леоніда Кучми з огляду на «значний внесок працівників у наукові дослідження, створення сучасної ракетно-космічної техніки та впровадження високих космічних технологій у народне господарство».

Професійне свято працівників ракетно-космічної галузі України відзначається щороку 12 квітня. Саме в цей день у 1961 році вперше у світі було здійснено політ людини в космос. На орбіту Землі було виведено перший у світі космічний корабель-супутник «Схід» з людиною на борту — пілотом-космонавтом Юрієм Гагаріним. Старт корабля «Схід» відбувся на космодромі Байконур. Політ тривав 108 хвилин, за цей час «Схід» облетів навколо земної кулі.

1997 року, з 19 листопада до 5 грудня, було здійснено політ у космос першого космонавта України Леоніда Каденюка. Вперше у космосі побували державний герб, український прапор та пролунав гімн незалежної України.

З 2011 року день 12 квітня має ще одну назву — Міжнародний день польоту людини в космос. Про що 7 квітня, на спеціальному пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, було схвалено офіційну резолюцію № A/RES/65/271 з нагоди 50-річчя першого кроку у справі освоєння космічного простору. Співавторами цієї резолюції стали понад 60 держав.

Україна — космічна держава. Українці постійно беруть участь у міжнародних програмах, займаються розробками і виготовляють космічний транспорт. Нам є чим гордитися!

До вашої пропонуємо цікаву відбірку фактів для того, щоб ми могли пишатися Україною у сфері підкорення космосу:

Факт № 1. Першим і єдиним космонавтом незалежної України є Леонід Каденюк. Його політ у складі міжнародної експедиції відбувся в 1997 році і тривав 17 днів.

Каденюк захотів бути космонавтом після польоту Юрія Гагаріна. Тоді майбутньому українському космонавту було 10 років. У 1976 році його відібрали до загону радянських космонавтів. Мрію життя йому вдалося здійснити через 21 рік.

Для пробудження космонавтів на кораблі використовуються мелодії, які вибирають самі учасники. Каденюк своєю обрав гімн України. Тому двічі за час його перебування в космосі учасники міжнародного екіпажу прокидалися під музику Михайла Вербицького.

У космосі Каденюк досліджував вплив невагомості на три види рослин — ріпу, сою і мох.

Перший космонавт України Леонід Каденюк пішов з життя в січні 2018 року під час ранкової пробіжки від серцевого нападу.

Факт №2. Видатними діячами радянської космонавтики (головними та генеральними конструкторами) були четверо українців.

Сергій Корольов народився в Житомирі. Під його керівництвом запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі (обидві події в 1957 р.), відбувся перший політ людини, Юрія Гагаріна, в космос (1961 р.) і вихід людини в космос — Олексія Леонова (1965 р.).

Михайло Янгель був онуком українця, якого вислали з Чернігівської губернії за бунтарство на каторгу і вічне поселення. Через походження все життя його називали «хохлом». Працював у Дніпропетровську. Під його керівництвом були створені кілька класів і поколінь стратегічних бойових ракет армії СРСР. Він був головним керівником радянської космічної програми.

Володимир Челомей став одним з головних вчених-консультантів у сфері ракетних двигунів в СРСР, в основному військового призначення. А після Янгеля очолив радянську космічну програму.

Двигуни Валентина Глушка стали основою ракетних систем, за допомогою яких СРСР досяг успіхів в освоєнні космосу. На цих двигунах працювали багаторазові ракетно-космічні комплекси Енергія, Буран, космічні кораблі «Восход», ракети-носії Протон.

Факт № 3. Першим українцем, який побував у космосі — ще до здобуття Україною незалежності — був Павло Попович. Його політ відбувся в серпні 1962 року.

Відома історія про те, як Попович виконував у космосі українську пісню. 24 роки прожив в Україні генеральний конструктор Сергій Корольов, однією з улюблених пісень якого була «Дивлюсь я на небо…». Так ось будучи на борту корабля, Попович виконав цю пісню. Він знав, що в Центрі управління польотами під час сеансу радіозв’язку присутній Корольов. Причому другу фразу Попович перефразував: «…ось я сокіл, і ось я літаю!» — замість «Чому я не сокіл, чому не літаю?».

Другий раз Попович літав у космос через 12 років — в липні 1974-го. За кожен з польотів українець отримав звання Героя Радянського Союзу.

Факт № 4. Чотири астронавти українського походження підкорили космос у складі експедицій від США і Канади.

Роберта Лінн Бондар народилася в Онтаріо в родині етнічних українців. Вона стала першою канадською жінкою-астронавтом і першим лікарем-невропатологом, який побував у космосі. Її політ відбувся в січні 1992 року — через 8 років після зарахування Бондар до загону астронавтів. На її честь названо 4 школи в Канаді.

Інший астронавт, Брюс Мельник, здійснив два польоти в космос (в 1990 і 1992 роках), сумарно провівши там понад 300 годин.

А доля космонавта Джудіт Рєзнік показує, наскільки небезпечними є космічні польоти. Дочка єврейських емігрантів з України, в січні 1978 року вона була відібрана в кандидати на політ, який успішно відбувся в 1984 році. Однак через 2 роки під час старту корабля Challenger загинули всі семеро членів екіпажу, включно з нею.

Батьки Гайдемарі Стефанишин-Пайпер емігрували в США із Західної України. Астронавт полетіла в космос в 2006 році. У січні 2007 року американка прилетіла в Україну, де відвідала рідне село батька, де живуть 16 двоюрідних братів і сестер Стефанишин-Пайпер. До речі, саме її Леонід Каденюк вибрав як людину, яка повинна була повідомити його сім’ю, якби він загинув під час польоту в 1997 році.

Факт № 5. Дуже мало відомо про трагічну історію молодого українського космонавта — учасника першого загону космонавтів, відібраних для перших польотів у космос. Поруч з Гагаріним, Леоновим і Поповичем був і 23-річний Валентин Бондаренко з Харкова.

З 31 травня 1960 року він проходив підготовку до польоту на космічному кораблі Восток.

Під час одного з тренувань Бондаренку довелося 10 днів пробути в суднокамері — це було випробування тишею і самотою. В кінці він зняв з тіла датчики, протер їх спиртом, але необережно кинув вату на спіраль розжареної електроплитки. В умовах чистого кисню вогонь поширився по камері, яку неможливо було швидко відкрити.

Лікарі 8 годин боролися за життя Бондаренка. Група космонавтів на чолі з Гагаріним кілька годин провела в лікарні.

Через 19 днів після загибелі молодого харків’янина перша людина полетіла в космос.

У Радянському Союзі про його смерть ніде не повідомлялося. Перші згадки про цю історію на Заході з’явилися в 1980 році, а в СРСР аж у 1986 році — через 25 років після його смерті.

Факт № 6. Українською космічною столицею вважається Дніпро (ран. Дніпропетровськ). Саме тут знаходиться Південний машинобудівний завод, або Південмаш. Він був заснований в 1944 році як автомобілебудівний завод. Однак через 7 років був перепрофільований для серійного випуску ракет розробки Сергія Корольова.

Вже в 1954 році тут починається виробництво балістичних ракет стратегічного призначення розробки конструкторського бюро Південне під керівництвом Янгеля. А з 60-х років ХХ століття ПМЗ стає виробником ряду унікальних космічних носіїв, а також космічних апаратів.

А перевірити свої знання про космос, пропонуємо пройшовши музейну вікторину «Що ти знаєш про космос?» Бажаємо удачі!