17 листопада ‒ Міжнародний день студента

У студентів є тільки дві прикмети:
сніг випав — скоро сесія і сніг розтанув — скоро сесія.

Міжнародний день студента — яскраве свято розумної, талановитої молоді, що відзначається вже декілька десятиліть поспіль усіма причетними до студентства.

Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи студентської молоді України…» згідно з Указом Президента України «Про День студента» від 16 червня 1999 р. № 659/99. Відзначається щорічно 17 листопада. Припадає також на Міжнародний день студентів.

Студентські роки — незабутня пора, пора екзаменів, вечірок, знайомств, відкриттів, подорожей, пізнання себе і світу. Навіть через багато років у спогадах залишаються яскраві моменти. Саме тому День студента — особливе та бажане свято. Бути студентом означає бути: незалежним, неупередженим, вірити в свої сили. Ваші здібності, інтелектуальні можливості, безкомпромісність в постійному пошуку правди й справедливості, стають рушійною силою для становлення вас як особистості. Адже для вас, молодих та сміливих, нічого недосяжного немає. Студенти завжди були авангардом української молоді. Від їхньої небайдужої життєвої позиції, активної участі у суспільних перетвореннях великою мірою залежить майбутнє України. Зі студентства формується українська національна еліта. Це свято зближує та об’єднує молодих людей усього світу, бо це, насамперед, день студентської солідарності, що не має меж та кордонів.

Міжнародний день студентів (International Students’ Day) встановлений 17 листопада 1946 року на Всесвітньому конгресі студентів, що відбувся в Празі.

Історія цього свята сягає часів Другої світової війни, коли 28 жовтня 1939 року, в окупованій німецько-фашистськими загарбниками Чехословаччині, викладачами та студентами Праги була організована демонстрація. Ця демонстрація була розігнана нацистами, при цьому вбили студента Яна Оплетала (Jan Opletal). Під час його похорону почалася справжня акція протесту, в ході якої під арешт було взято безліч демонстрантів. Рано вранці, 17 листопада, нацисти оточили студентські гуртожитки. Понад 1200 студентів взяли під арешт і вивезли до концтаборів. З них дев’ять студентів були вбиті. Через 2 роки в Лондоні була організована Міжнародна зустріч студентів, які виступали проти всяких проявів нацизму. На ній у пам’ять про загиблих було прийнято рішення про те, щоб кожен рік відзначати цю дату як День студентів.

У наші дні День Студента позиціонується не як траурний день пам’яті, а як свято молодості, жаги до життя та великих звершень. Адже саме студентство в усі часи в усіх країнах було активною, подекуди радикальною, рушійною силою, яка могла змінювати державний лад та чинити революцію.

На сьогодні Міжнародний день студентів є символічним днем об’єднання учнів усіх факультетів і навчальних закладів із метою зміцнення ролі студентства в громадському та політичному житті своєї країни. І, зрозуміло, чудовий привід відсвяткувати, відпочити і повеселитися з друзями, а також провести концерти, вечірки та інші святкові заходи…..

Проте, 24 лютого 2022 року, росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію України. Ніхто не знав, чого чекати завтра. Мало хто очікував такого повороту подій, особливо українські студенти.

– Я прокинувся від того, що в друга задзвонив телефон, це була 6:30 ранку, йому мама сказала, що почалась війна, — згадує студент.

– Я був розгублений, — зазнає Євген -, хвилин 15 я не розумів, що робити далі.

Євген — студент Чернівецького Національного Університету, але сам не з Чернівців.

– Я вирішив, що поїду додому, щоб побачити близьких, — згадує Євген, бо не знав, можливо, як би я залишився, я би більше їх не побачив. В цей момент, думаєш лише про рідних.

За 30 кілометрів від оселі хлопця в перший день війни було нанесено ракетний удар. Він хотів якомога швидше повернутись до рідних, та усвідомити, що з ними все гаразд.

Та Євген не один студент, який повернувся з навчання в іншому місті додому. Багато студентів були вимушені виїхати за кордон, для своєї безпеки.

– Через повномасштабну війну росїї в Україні за кордон виїхало близько 600 тисяч учнів, — повідомив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет в інтерв’ю виданню «Лівий берег».

На початку війни, військомати були заповнені добровольцями, які хотіли поповнити лави ЗСУ. Сили тероборони — наймолодший вид військ у Збройних силах України. Туди і пішло більшість студентів.

– Так як я був не в тій області, де велись бойові дії, — згадує Євген -, там після першого місяця, перших тижнів три — чотири, вже і роботи такої не було, це в перші дні було дуже багато роботи, тому можна було на пари приходити і в теробороні бути.

У всіх університетах країни, було дозволено студентам, які вступили до тероборони, або у волонтерство, переходити на індивідуальний графік навчання, щоб вони змогли поєднувати навчання, та свою діяльність.

Перед війною, студенти ходили на очне навчання, але після того страшного ранку 24 лютого, було вирішено перейти на дистанційне навчання. Студентам — переселенцям дали змогу продовжити навчання в університетах того міста, в яке вони виїхали.

– Я була дуже налякана та одразу подзвонила мамі, — згадує Вікторія

Вікторія — студентка Харківського Національного Університету, але народилась в Чернівцях.

– Мати кричала мені в телефон, щоб я поверталась дому, хвилювалась дуже. — зазнає Вікторія, — Вокзал був переповнений, в мене вийшло повернутись додому на наступний день. Ми з сусідкою по кімнаті ночували в метро. Було дуже страшно.

– З 14 березня освітній процес в областях, де безпекова ситуація це дозволила, почав відновлюватися. Рішення про те, де й у якому форматі проводити заняття, приймали обласні адміністрації та заклади освіти. Учениці та студентки, які покинули свої домівки, можуть повернутися до навчання у місцях тимчасового перебування — як в Україні, так і за кордоном. — пише джерело «cedos.org».

– Навчання я продовжую поки вдома. В ЧНУ. Мої нові одногрупники дуже тепло мене прийняли в свій колектив. — каже Вікторія. (Джерело (https://chas.cv.ua/war/1063460))

На жаль, здобуття освіти в таких умовах дуже складне. В регіонах де йдуть бойові дії — неможливе, а в регіонах, де вони не сильні або їх зовсім немає — складне. Через повітряні тривоги під час пар, складно сконцентруватись. Багато студентів знаходяться в рядах тероборони або волонтерів, через те, що теж хочуть допомогти рідній країні. Але вони намагаються отримати освіту, як би там не було.

Окрім цього в Україні здобували освіту багато іноземних студентів. З початком повномасштабної військової агресії росії проти України студенти-іноземці продовжують навчання у трьох форматах: онлайн, офлайн і змішаному. Але є й такі, хто забрав документи і перевівся в університети інших країн.

Є і такі іноземні студенти, які вирішили перечекати несприятливу ситуацію на Західній України. Проте, більшість студентів сподіваються, що війна незабаром закінчиться і вони продовжать навчання в українських вишах.

Для того аби допомогти іноземцям виїхати з України з початком війни запрацював сервіс Visit Ukraine (https://visitukraine.today/), який інформує про ситуацію в країні, розповідає про російську агресію, наявність рейсів та відповідає на гарячій лінії цілодобово.

На жаль, війна несе великі людські втрати. У серпні 2022 року, у Львові, на площі Ринок, вшанували загиблих студентів, які загинули внаслідок повномасштабного вторгнення росії.

Зокрема, розмістили більше як 40 дипломів студентів з усієї України, що загинули у боротьбі за Незалежність нашої країни. Ці дипломи ніколи не побачать своїх власників.

На них вказані лише ті імена, що зараз відомі, справжня цифра загиблих є набагато більшою.

«Ця акція є жорстоким нагадуванням кожному про те, що ми маємо продовжувати боротьбу та волонтерство у пам’ять тих, хто загинув, захищаючи Батьківщину. З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну молоді люди взяли в руки зброю і пішли захищати свою країну. На жаль, дуже багато молодих людей загинули, і ми повинні пам’ятати про них, вшановувати їх», — зазначив керівник управління молодіжної політики Львова Ростислав Юник.

Він додав, що йдеться про тих студентів з активною життєвою позицією, які взяли до рук зброю у перші дні повномасштабного вторгнення і стали на захист України.

Про втрати серед студентів та викладачів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна розповіла ректор ВНЗ Тетяна Кагановська в інтерв’ю «Українській правді. Життя». «Під час евакуації з Ізюма разом з батьком загинув студент 3 курсу інституту екології Вадим Павленко. У Харкові від інтенсивних обстрілів міста загинули професор-економіст з інституту держуправління Олег Амосов, доцент-фізик Костянтин Мягкохліб, старший викладач хімічного факультету Олександр Корсун. У теробороні загинули студент-географ Олег Янковський, доцент Олександр Безуглий, викладач Геннадій Генкін. Гинуть і випускники нашого університету: відомо про загибель у складі тероборони нашого випускника факультету іноземних мов Артема Комаря, у складі збройних сил випускників історичного факультету Юрія Красовського та Сергія Заїковського, випускників факультету іноземних мов Валерія Музики та Микити Ситника. Страшно, але наша інформація може бути не повною. З деякими студентами, що перебувають на тимчасово окупованій території чи в зоні бойових дій, подекуди немає зв’язку», — розповіла Тетяна. Джерело

(https://kharkov.comments.ua/ua/news/war/2022/11128-studenti-ta-vikladachi-karazina-zaginuli-na-viyni.html)На жаль, ці дані ще не повні. Війна триває. Вічна пам’ять всім загиблим! Ви навіки в наших серцях!..

Дорогі наші студенти! В Міжнародний день студента сердечно бажаємо нинішньому і наступним студентським поколінням бути на рівні високих вимог сучасного життя. Нехай збудуться всі ваші мрії та назавжди збережеться у ваших серцях романтика студентських літ. Майбутнє належить молодим, сповненим життєвої енергії людям. Країні вже сьогодні потрібні ваші знання, ваш реальний внесок у велику справу побудови демократичної процвітаючої України. Бажаємо вам примножувати свою енергію, неодмінних успіхів у навчанні, нових творчих досягнень, гармонійного духовного та фізичного розвитку. Віримо у ваше щасливе майбутнє, у щасливе майбутнє рідної України! Ви завжди будете найбажанішими гостями у нашому закладі! Слава Україні!