17 жовтня — Міжнародний день боротьби з бідністю

Історія проведення Міжнародного дня боротьби з бідністю нерозривно пов’язана з датою 17 жовтня 1987 року. В той день понад сто тисяч осіб зібралися на площі Трокадеро в Парижі, де була підписана Загальна декларація прав людини, щоб віддати данину пам’яті жертв убогості, насильства і голоду. Присутні заявили, що убогість є порушенням прав людини, і підтвердили необхідність спільними зусиллями добиватися дотримання цих прав. Відповідні заяви накреслені на пам’ятному камені, який був відкритий в той день.

З того часу люди самих різних станів, переконань і соціального походження щорічно збираються 17 жовтня, для того, щоб підтвердити незмінність своєї позиції та продемонструвати солідарність з незаможними.

Своєю резолюцією, прийнятою 22 грудня 1992 року, Генеральна Асамблея оголосила 17 жовтня Міжнародним днем боротьби за ліквідацію убогості та закликала всі держави присвячувати цей День пропаганді і проведенню, в залежності від специфіки країни, конкретних заходів, пов’язаних з ліквідацією злиднів та бідності.

Право кожної людини на гідне людське життя, мінімальні вимоги існування в умовах, гідних людини, та на захист від бідності закріплено в Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права, Європейській соціальній хартії.

Із цими міжнародними та європейськими стандартами корелюються норми Конституції України:
- Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3);
- Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (стаття 21);
- Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46);
- Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло(стаття 48);
- Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (частина перша статті 68)

Сутність зазначених конституційних прав і гарантій безпосередньо пов’язана з обов’язком держави за будь-яких обставин забезпечувати достатні умови життя, сумісні з людською гідністю.

24 лютого 2022 року росія здійснила повномасштабну військову агресію проти України. Попри складну ситуацію, держава здійснює соціальне забезпечення достатніх умов життя українців.

Напад росії на Україну перешкодив світові відновитися після ковідної кризи та повернутися до минулих темпів зростання добробуту.

Втрачені можливості оцінюються у не менш як 1 трлн доларів лише цього року.

У своїх прогнозах на півроку Світовий банк та клуб багатих країн ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) рішуче переглянули свої попередні оптимістичні погляди на перспективи світової економіки та поставили їй новий діагноз: про швидке відновлення можна забути, а ризики негайно поринути в чергову кризу є як ніколи реальними.

За новим прогнозом Світовий банк тепер очікує, що світова економіка у 2022 році зросте лише на 2,9% проти попереднього прогнозу у 4,1%. ОЕСР знизила свій прогноз ще суттєвіше — від 4,5% до 3%.

Втрачені відсоток-півтора — це гігантська сума, якщо врахувати, що світовий ВВП цього року вперше має перевищити 100 трлн доларів.

Крім війни зростання гальмують безкінечний ковідний карантин в Китаї та підвищення кредитних ставок у розвинених країнах, які намагаються побороти рекордну інфляцію, яку так само частково пояснюють російською агресією.

Світова економіка є циклічною: за підйомом іде спад, потім відновлення до чергової рецесії. Від часів Другої світової війни світ пережив із пів десятка рецесій, включно із ковідною у 2020 році.

Але жодного разу відновлення після падіння не припинялося так швидко, як зараз. Головна причина — напад росії на Україну.

Йдеться саме про гальмування, а не про нове падіння. Але якщо дійде й до рецесії, то у світовій історії буде зафіксовано новий рекорд: такого короткого періоду відновлення зростання перед новим падінням світ не знав понад 80 років.

Під час будь-якої світової кризи, країни, що розвиваються, традиційно біднішають стрімкіше за розвинуті, оскільки їхній запас міцності є меншим, а залежність від світових цін на харчі та пальне — вищі. Напад росії на Україну вдарив саме по них.

«Ковід і без того серйозно підірвав зростання доходів та скорочення бідності у країнах, що розвиваються. Наслідки війни в Україні лише посилюють ці проблеми. У підсумку приблизно 40% в цих країн реальні доходи на душу населення так і не повернуться на доковідний рівень. А багатьом із них буде дуже складно уникнути рецесії», — попереджають економісти Світового банку.

Європа та Центральна Азія майже повернулися на доковідну траєкторію зростання на початку 2022 року. Але тут путінська армія перейшла кордон України.

«російське вторгнення розвернуло це відновлення назад, і у 2022 році економіка регіону скоротиться приблизно на 3%», — пише Світовий банк, який ще у січні очікував не падіння, а зростання на 3%.

Рецесія загрожує не всім, а лише Україні, росії та ще чотирьом країнам колишнього СРСР: білорусі, Молдові, Киргизстану і Таджикистану, вважають у Світовому банку.

За його розрахунками, ВВП України скоротиться на 45% у 2022 році і відновиться ще не скоро.

«Наслідки війни відчуватимуться далеко за межами короткострокового прогнозу. Вона залишить на тілі української економіки глибокі шрами — знищення підприємств, випалені поля, брак людських ресурсів», — пишуть економісти банку.

ВВП росії, за розрахунками Світового банку, скоротиться приблизно на 9%, і навіть наступного року не повернеться до зростання. А за умов європейського нафтового ембарго та скорочення доходів, споживання, інвестицій та імпорту зменшиться ще на 2%.

Зміцнення долара переважним чином пов’язано із підвищення кредитних ставок в США, але частково пояснюється і слабкістю євро — валюти континенту, на якому росія розв’язала війну.

Подорожчання позик у валюті загрожує фінансовій стабільності багатьох країн, що розвиваються. Зростаючі кредитні ставки в доларах збільшують їхні витрати на рефінансування зовнішнього боргу. А також зменшують бажання інвесторів давати їм в борг у ситуації привабливіших умов у надійних західних позичальників, відзначають у Світовому банку.

Прогнози засновані на найбільш імовірному передбаченні, що війна у тій чи іншій формі триватиме не менше року, а санкції проти росії та білорусі залишаться в силі.

І Світовий банк, і ОЕСР вважають, що європейське ембарго на російські нафту та вугілля будуть чинними, ціни на сировину та метали припинять зростання, але залишатимуться високими, світова торгівля і надалі буде у пригніченому стані через проблеми із логістикою, а кредитні ставки у всьому світі й надалі зростатимуть.