19 травня — День пам’яті жертв політичних репресій

Сьогодні, 19 травня, в Україні відзначається День пам’яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам’ятний день, який увійшов до календаря згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року, «з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства».
Початок масовим репресіям поклав наказ НКВС СРСР № 0044, який вийшов 5 серпня 1937 року відповідно до постанови Політбюро ЦК ВКП (б) ПБ-51/94 «Про антирадянські елементи». Репресії відбувалися і до 1937 року, вони продовжувалися у 1940 році й після війни. Однак саме у період «Великого терору» 1937-1939 років репресивна політика досягла найвищого рівня, торкнувшись величезної кількості родин. У 1937 році ЦК ВКП(б) запропонував створити позасудові органи — «трійки», які вирішували долю людей. Вони поєднували в собі слідство, обвинувачення, суд та відповідали за виконання вироків. Участь адвоката чи клопотання про помилування не передбачалися. Вирок у багатьох випадках виконувався негайно після його винесення. Найчастіше розстріли проводили на місці поховання. Спочатку це були спеціально виділені земельні ділянки, на яких пізніше облаштовували цвинтарі. Та згодом з метою приховати свої злочини, енкаведисти викопували траншеї у парках, лісах, садах. В ці ями закидали розстріляних та засипали їх вапном.
Одним із символів тих подій став Биківнянський ліс під Києвом, де за різними даними було розстріляне від 15 до понад 100 тисяч осіб. Але це не єдина таємна спецділянка. Місця масових поховань людей, позбавлених свободи, гідності, майна та безвинно страчених є по всій Україні: Рутченкове поле у Донецьку, Дем’янів лаз на Прикарпатті, урочище Триби на Полтавщині, П’ятихатки у Харкові. Такі ж братські могили є в Запоріжжі, Одесі, Вінниці, Житомирі, Львові, та багатьох інших містах.
Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. За деякими даними за цей період на території України було засуджено майже 200 000 осіб, з яких близько двох третин — до розстрілу. Решту було відправлено до так званих виправно-трудових таборів та в’язниць, звідкіля більшість не повернулася.
Унаслідок репресивної політики на території України були цілковито винищені представники інтелігенції, зруйновані суспільні зв’язки, відбувалося поширення антинаціоналістичних ідей, у суспільстві панувала масова депресія.
Сьогодні ми згадуємо те далеке минуле, щоб не допустити чогось подібного в майбутньому. Ми завжди будемо пам’ятати ті жорстокі часи та людей, які пережили страшні роки репресій та диктатури. Сьогодні ми боремося за вільну, демократичну Україну, де кожна людина має право на життя, свободу та гідність.