25 листопада — Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками

25 листопада світ відзначає Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками. Цю дату проголосила Генеральна Асамблея ООН резолюцією A/RES/54/134 у 1999 році, проте відзначати цей день почали ще з 1981 року. Це сталося на згадку про трагічну загибель трьох сестер Мірабаль, які були жорстоко вбиті в 1960 році під час диктатури домініканського правителя Рафаеля Трухільо.
Відтоді уряди багатьох країн світу та різноманітні організації щорічно привертають увагу до цієї проблеми, наголошуючи на необхідності боротьби з насильством.

На жаль, ця проблема досі залишається серйозним викликом для сучасного світу. За даними Агенції фундаментальних прав ЄС, приблизно кожна третя (30%) жінка у світі протягом свого життя пережила насильство, зокрема домашнє.
Такий вид насильства включає різні моделі поведінки, проте всі вони використовуються з однією метою — для отримання і підтримання влади та контролю над людиною. Хоча домашнє насильство часто ототожнюють саме з фізичним, оскільки його ознаки легко помітити, існують інші, не менш шкідливі форми поведінки: фізичне, сексуальне, психологічне (емоційне), економічне (фінансове), ізоляція та сталкінг.

В Україні кількість справ щодо домашнього насильства зростає з року в рік — виключенням став лише перший рік повномасштабного вторгнення.
За даними Національної поліції України, за перші п’ять місяців 2025 року правоохоронці отримали 53 606 заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, повʼязані з домашнім насильством. Для порівняння, за весь 2024 рік надійшло 195 174 заяв. Більшість звернень (близько 75%) до правоохоронців традиційно надходять від дорослих жінок, але про насильство повідомляють також діти (віком до 18 років).

На жаль, у нашому суспільстві досі переважає думка, що проблеми жорстокого поводження із членами сім’ї є винятково внутрішньою справою і не потребує втручання суспільства чи держави. Але саме право на захист від насильства над особистістю, особливо в сім’ї, є одним із найголовніших прав громадян.
Україна навіть в умовах війни продемонструвала своє прагнення покласти край насильству щодо жінок і домашньому насильству, ратифікувавши Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, більш відому як Стамбульська конвенція.

Насильство не має кордонів. Воно трапляється в кожній країні, у кожному суспільстві: у школі, на роботі, на вулиці, вдома, у соціальних мережах. Жінка може стати жертвою як в умовах збройного конфлікту, так і в мирний час.
Дуже важливо, щоб кожен з нас усвідомив: насильство проти жінки — це реальна проблема, від якої навіть у XXI сторіччі потерпають українські жінки, і це явище має бути викорінене.