Історії
26 вересня — Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї
Сьогоднішня дата звучить для світу як тривожна сирена. Наразі у світі налічується понад 12 000 ядерних боєголовок, і загроза їх застосування є найвищою з часів Карибської кризи.
Історія цього смертоносного арсеналу розпочалася під час Другої світової війни. У 1942 році, побоюючись, що нацистська Німеччина першою розробить надпотужну зброю, уряди США, Великої Британії та Канади запустили «Мангеттенський проєкт». Уже в липні 1945 року в пустелі Аламогордо відбулося перше випробування «Трініті», а в серпні атомні бомби «Малюк» і «Товстун» знищили Хіросіму та Нагасакі, забравши до кінця року життя понад 214 тисяч осіб. Невдовзі до «ядерного клубу» приєдналися СРСР, Велика Британія, Франція та Китай, що запустило шалену гонку озброєнь під час Холодної війни.
Усвідомлення ризику тотального знищення змусило держави шукати компроміси. Головним стовпом безпеки став Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) 1968 року. Він зафіксував статус п’яти ядерних держав, але зобов’язав їх вести переговори про роззброєння, а інші країни — не створювати таку зброю. Згодом США та СРСР підписали низку угод про обмеження та скорочення стратегічних наступальних озброєнь (ОСО та СНО). У 2017 році було прийнято Договір про заборону ядерної зброї (ДЗЯЗ), який оголосив її поза законом, хоча ядерні держави досі його ігнорують.
Внесок у цей процес зробила й Україна, добровільно відмовившись від третього за величиною ядерного арсеналу у світі. В обмін на це у 1994 році було підписано Будапештський меморандум, який мав гарантувати нашій державі безпеку, суверенітет та територіальну цілісність.
Проте сьогодні архітектура міжнародної безпеки фактично зруйнована. Російська федерація, розв’язавши повномасштабну війну проти України, брутально порушила свої зобов’язання та вдається до системного ядерного шантажа. Це дає небезпечний сигнал іншим країнам: якщо міжнародне право не працює, єдиним засобом самозахисту стає власна «ядерна валіза». Паралельно триває модернізація ядерних сил США та Китаю, розвивається програма КНДР, а Близький Схід балансує на межі кризи через амбіції Ірану.
Цей День — суворе нагадування про те, що допоки існує ядерна зброя, людство залишається заручником страху. Її повна ліквідація — єдина реальна гарантія того, що світ не буде знищений через амбіції диктаторів чи фатальну технічну помилку.
