28 ЖОВТНЯ 1944 РОКУ БУВ ВИГНАНИЙ НАЦИСТСЬКИЙ ОКУПАНТ…

І щось в мені таке велить
збіліти в гнів до сотого коліна!
І щось в мені таке болить,
що це і є, напевно, Україна.
Ліна Костенко

«З метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні постановляю: Установити в Україні День визволення України від фашистських загарбників, який відзначати щорічно 28 жовтня». Президент України Віктор Ющенко 20 жовтня 2009 рокує.

2014 року Українським інститутом національної пам’яті було зазначено, що науково більш коректним є використання терміну «нацистські окупанти». Також, запропоновано використовувати термін «вигнання нацистських окупантів з України» замість сполучення «визволення України від фашистських загарбників». Термін «визволення» передбачає волю, свободу, а у 1944 році Україна не стала вільною.
Остаточне вигнання нацистських окупантів з території України розпочато у 1943 році. 12 липня в ході Курської наступальної операції почато повторне визволення Харківської області з-під окупації. Наступом на Білгородсько–Харківському напрямку, у серпні, здійснено просування військ для повторного звільнення Харкова. Хоча, визволити місто планували 22-23 серпня, але на цю дату вдалося звільнити не весь Харків. Бої на околицях та в передмісті тривали до 30 серпня 1943 року.

Після визволення Харкова, вигнання нацистських військ тривало надалі. Здійснено ряд операцій, потім форсування Дніпра та визволення Києва в ніч з 6 на 7 листопада 1943 р. Перші спроби звільнити Крим відбулись ще у 1943 р., але остаточно Крим звільнений у 1944 р. Вважається, що територія України була визволена 28 жовтня 1944 року, коли радянські війська вийшли на околиці міста Чоп (Закарпаття). Але, цілковито вибито противника з Закарпаття — 25 листопада.

За сучасними підрахунками втрати СРСР у Другій світовій війні становили близько 30 млн осіб, з них близько 8 млн — українці. Тільки у Харкові протягом 1941–1943 рр. населення скоротилося на 70–75 % через мобілізацію, евакуацію, розстріли, голод, примусове переселення чи вивезення, загибель під час бомбардувань.

Сьогодні українці знову захищають рідну землю, але вже від іншого окупанта — російської федерації. За даними ООН, станом на серпень 2024 року, населення України з початку повномасштабного вторгнення скоротилося на 10 млн осіб, з яких більша частина стали біженцями, шукачами притулку та тих хто потребує тимчасового захисту; зафіксоване різке падіння народжуваності; втрати серед цивільного населення складають 11 743 особи (загиблі).

Війна забирає найцінніше — життя, найдорожче — рідних і близьких. Війна лишає по собі поранені тіла та душі, що спричиняє руйнівні наслідки на кілька поколінь, поглиблює культурні травми. Тому надзвичайно важливою є підтримка одне одного. Даруємо світло у темні часи надією і справою. Подяка і повага кожному/кожній хто захищає Україну надаючи світу можливість бачити новий світанок. Честь і шана полеглим.
Пам’ятаємо. Перемагаємо.