Перейти до основного змісту

Музей тимчасово зачинений для відвідувачів. Колекція, виставки та події — онлайн.Що доступно зараз

Музей тимчасово зачинений. Колекція та виставки — онлайн. Що доступно

Історії

30 липня — Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми

Зображення: UNODC, United Nations Voluntary Trust Fund for Victims of Human Trafficking. Відео: Авторка ідеї та засновниця громадської організації «Міст 3.10» Ірина Сельницька, #Центр_Технічної_Творчості_Молоді Лариса Лисицкая Larisa Lisickaya, Лисичанська центральна бібліотека, небайдужі жителі Лисичанська. Фото: пам’ятка для населення про небезпеку потрапляння у рабство (залізничний вокзал Мукачево)

Опубліковано · 5 хв читання · Автор: Анастасія Лузан

1 Новый рисунок (5)
1 Новый рисунок (5)

Історія котра назавжди змінила ставлення до проблеми торгівлі людьми сталася на одному з залізничних вокзалів Закарпаття. Хтось у цьому світі вирішив показати якою беззахисною може бути людина у важкому психологічному стані з маленькими дітьми на руках. З якою довірою вона відгукується на добре слово і довіряє все: документи, телефон, гаманець, свої безпеку і життя зовсім незнайомій людині. І все гаразд, як що це буде відповідальний волонтер, а якщо поряд опиниться злочинець, то що буде далі?

Тому є надзвичайно важливим питання висвітлення проблеми торгівлі людьми та інструментів запобігання даному злочину у сучасному світі. Щорічно міжнародна спільнота 30 липня акцентує увагу суспільства на проблемі торгівлі людьми — однієї з форм рабства котра збереглася до сьогодні.

Активна боротьба на законодавчому рівні з цим соціальним явищем триває кілька десятиліть. Але формування у юридичній площині розпочалося з прийняття наступних документів:
✅ Міжнародна конвенція від 4 травня 1910 р. про боротьбу з торгівлею білими рабинями
✅ Міжнародна конвенція від 30 вересня 1921 р. про боротьбу з торгівлею жінками і дітьми, із змінами, внесеними в неї Протоколом, прийнятим Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 20 жовтня 1947 року
✅ Міжнародна конвенція від 11 жовтня 1933 р. про боротьбу з торгівлею повнолітніми жінками
✅ в 1937 році Лігою Націй був складений проєкт конвенції, який розширив коло дії зазначених вище актів

Наведені документи лягли в основу Конвенції Організації Об’єднаних Націй про боротьбу з торгівлею людьми та з експлуатацією проституції третіми особами 1949 року, котра набула чинності 1951 року і стала переломним моментом у сфері торгівлі людьми, оскільки це був основний юридично обов’язковий документ.

Вже 2003 року Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC — United Nations Office on Drugs and Crime) почало збирати інформацію про жертв торгівлі людьми у всьому світі. Проблемами протидії торгівлі людьми займалися організації-учасниці (Іnternational Labour Organization, International Organization for Migration, United Nations Children’s Fund, United Nations Entity for Gender Equality and the Empowerment of Women, United Nations High Commissioner for Refugees та UNODC) у спільній міжвідомчий координаційній групі створеній у березні 2007 року. А 2010 року Генеральна Асамблея прийняла Глобальний план дій з боротьби з торгівлею людьми для подолання цього лиха. Результатом багаторічної роботи стала ухвала Генеральною Асамблеєю резолюції A/RES/68/192 у 2013 році і оголошення 30 липня Всесвітнім днем боротьби з торгівлею людьми.

Знаком руху протидії торгівлі людьми є блакитне серце. Чому блакитне серце? Воно уособлює смуток тих, хто став жертвою торгівлі людьми, водночас нагадуючи нам про холоднокровність тих, хто купує та продає людину, як товар.

Щорічно обирається тема на котрій акцентується увага відповідно до викликів сучасного світу і котра супроводжує рік протидії торгівлі людьми. Тема цього року зосереджена на ролі технологій як інструменту, який може як сприяти, так і перешкоджати торгівлі людьми «Використання та зловживання технологіями (https://www.un.org/en/observances/end-human-trafficking-day)».

Також ООН засновано Фонд довіри для жертв торгівлі людьми (United Nations Voluntary Trust Fund for Victims of Human Trafficking) спрямований на координацію спільних дій між дотичними організаціями та збору добровільних пожертв для вирішення даної проблеми.

За даними МОМ (https://www.stoptrafficking.org/#about), більше ніж 260 000 людей в Україні постраждали від торгівлі людьми з 1991 року, з них 49 000 — за останні три роки. Україною ще 2010 року було ратифіковано Конвенцію Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми. З часом прийнято Закон України «Про протидію торгівлі людьми» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012,№ 19-20, ст.173). Відповідно до інформації (https://ua.usembassy.gov/wp-content/uploads/sites/151/UKRAINE-2022-TIP-Report_Ukr.pdf), наданої міжнародною організацією, неурядові організації встановили у 2021 році 102 жертви на сході України включаючи окуповані росією території. Більшість жертв були внутрішньо переміщеними особами, а 98 зі 102 жертв використовувалися для примусової праці. Зважаючи на реалії в Україні прийнято наступний документ Лист МОН № 1/3663-22 від 25.03.2022 «Щодо запобігання торгівлі людьми в умовах воєнної агресії».

На регіональному рівні протягом року проводяться заходи спрямовані на поінформування населення та запобігання ризиків стати жертвою торгівлі людьми, наприклад Харківським міським центром соціальних служб «Довіра (http://dovira.kh.ua/index.php?id_pidkategorii=23&id_kategorii=3)» протягом року висвітлюються заходи відділів соціальної роботи різних районів міста. Особливо актуальною проблема торгівлі людьми стала під час війни на території України, адже люди стають незахищеними та вразливими і змушені рятуючи життя покидати домівки. Тож 2022 року управлінням у справах сім`ї та молоді Харківської міської ради випущено важливий гайд за темою (https://kharkovgo.com/reviews/est-otvet/yak-ne-staty-zhertvoyu-torgivtsiv-lyudmy-gajd-vid-upravlinnya-u-spravah-sim-yi-ta-molodi-harkivskoyi-miskoyi-rady/). Варто зазначити, що за кордоном для біженців не існує комплексної системи захисту від небезпеки потрапляння до рук злочинців. Це нагальна проблема для вирішення, адже біженці є особливо вразливими до торгівлі людьми. Повномасштабне вторгнення росії на територію України змусило понад чотири мільйони людей залишити територію України у перші п’ять тижнів війни та призвело до переміщення майже 6,5 мільйонів осіб у межах території України, що становить майже чверть населення України. За оцінками експертів, 90 відсотків осіб, які виїхали з території країни, це жінки та діти, і більш ніж половина дітей України — 4,3 мільйони із 7 мільйонів — були переміщені.

Варто пам’ятати — у небезпеці та важкому психологічному стані досить часто людина стає беззахисною віддаючи незнайомій людині все що має. Просто довіряє відгукуючись на приязний тон і добре слово. Варто звернути увагу, якщо став свідком посягання злочинців на свободу та гідність людини. Будьте чесними при контакті з людиною, розумійте, що довіра — важка відповідальність. Допомагайте, бережіть, будьте чесними, будьте пильними. А для убезпечення маленьких громадян створено мультик для роз’яснення проблеми «Спочатку перевір, потім вір!».

Поділитися