Історії
313 років з дня ухвалення Конституції Пилипа Орлика
Фото: 1 - КМДА 24 червня 2011 року у Києві відкрили пам’ятник державному діячу - Пилипу Орлику; 2 - 29 червня 2011 року в шведському місті Крістіанстад (Швеція) було встановлено поруч з помешканням, де П. Орлик проживав у 1716-1719 рр., пам’ятний знак, а на самому будинку відкрили меморіальну дошку. Авторами є українські скульптори О. Сидорук та Б. Крилов; 3 - Титульний та останній аркуші документу; 4 - 9 квітня 2010 року в Бендерах (Молдова) на честь 300-річчя Конституції Пилипа Орлика відкрили пам’ятник у вигляді книги, де викарбували інформацію про історію написання знакового документа та його повну назву українською і латинською мовами.
Пилип Орлик народився 21 жовтня 1672 р. в с. Косута Ошмянського повіту на Віленщині. Початкову освіту здобув у єзуїтському Віленському колегіумі. Навчався у Києво-Могилянському колегіумі.
Здібний, талановитий, володіє багатьма мовами, поет, прозаїк, швидко просувався по службі. Від консисторського писаря у канцелярії київського митрополита до Генерального писаря та довіреної особи гетьмана Івана Мазепи.
Тож, після поразки під Полтавою шведського війська на чолі з Карлом ХІІ, з боку якого виступив І. Мазепа проти московського царя Петра І, Пилип Орлик, разом з гетьманом відходить на територію Османської імперії (м. Бендери). По смерті І. Мазепи (1709 р.), 1710 року П. Орлик був обраний гетьманом України в еміграції. Все своє життя він присвятив боротьбі за інтереси України, як держави, на міжнародному рівні. Робив спроби звільнення України від московського ярма. Впродовж 12 років (1720-1732) вів свій «Діаріуш подорожній», котрий є цінним свідченням життя зазначеного періоду. Помер Пилип Орлик 1742 року на чужині, далеко від рідних та був похований у м. Ясси (Румунія). Але, де насправді знаходиться могила гетьмана невідомо і до сьогодні.
5 квітня 1710 року біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер (Бендери, нині територія Молдови) Пилипом Орликом був проголошений текст документу «Договори і постанови прав і свобод військових між Ясновельможним Його Милості паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорізького, і між генеральними особами, полковниками і тим же Військом Запорізьким з повною згодою з обох сторін».
Відомий широкому загалу під назвами «Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорізького», «Правовий уклад та конституції законів та вольностей Війська Запорізького», «Уклад прав і вольностей Війська Запорізького та угоди», «Конституція Пилипа Орлика» чи «Бендерська конституція».
Документ містить преамбулу та 16 розділів. Це пам’ятка формування української та європейської політичної та правової думки. Угода між гетьманом, козацькою старшиною, рядовим козацтвом щодо унеможливлення узурпації влади. Є своєрідним проєктом парламентської республіки, котрий свідчить про політичну зрілість козацької держави. За яким українські землі — є суверенною державою під протекторатом Швеції. Виокремлювалися три гілки влади: законодавча, виконавча та судова. Приділяється увага становленню української православної церкви під послухом найсвятішого апостольського Константинопольського престолу. Закріплювався статус міст, зберігалися їх права та привілеї, тобто самоврядування згідно з Магдебурзьким правом (читати більше). «Договори і постанови…», майже не були в дії, лише під час військових походів П. Орлика задля звільнення українських земель від московського поневолення.
Документ відомий латиномовними варіантами та оригіналом староукраїнською мовою і копіями. Оригінал документа українською мовою, оригінальний підтверджувальний диплом Карла ХІІ на обрання Пилипа Орлика гетьманом з підписами Пилипа Орлика та шведського короля Карла ХІІ і ще ряд документів було відшукано науковцями 2008 року у фондах Російського державного архіву давніх актів у Москві. Котрі потрапили до московії ще 1790 року. Латиномовний примірник скороченої версії «Пактів та Конституцій Війська Запорозького» 1710 року, привезений зі Швеції, експонувався 2021 року в Україні в рамках виставкового проєкту «Раритети української козацької держави — Гетьманщини ΧVII–XVIII до 30-річчя Незалежності України» у Національному заповіднику «Софія Київська».
