4 листопада — День залізничника в Україні

Гуркіт коліс, шипіння паровоза, довгі рейки, що зникають за обрієм — все це асоціюється у нас із залізницею. Цей вид транспорту завжди був не просто засобом пересування, а й символом прогресу та розвитку. Сьогодні, в День залізничника, ми вшановуємо людей, які присвятили своє життя цій важливій справі.

Це свято має багату історію. Воно з’явилось в Російській імперії у 1896 році з нагоди дня народження імператора Миколи I, який почав будівництво залізниць. Святкувалося щорічно 25 червня. В радянські часи дата змінювалась кілька разів. В незалежній Україні від 1993 року День залізничника святкували в першу неділю серпня. Проте, у 2002 Президент видав Указ, в якому призначив Днем залізничника України 4 листопада.
Саме цього дня 1861 року на львівський залізничний вокзал прийшов перший пасажирський поїзд, який називався «Ярослав». Це був перший поїзд міжнародного сполучення, який з’єднував Львів та Відень. Ця дата символізує початок нової ери в розвитку транспорту в нашій країні та вшановує працю всіх поколінь залізничників.

Нині державне акціонерне товариство залізничного транспорту "Укрзалізниця» об’єднує 6 регіональних залізниць, відомчі організації та підприємства, де працює понад 200 тис. осіб. Це і машиністи, і зв’язківці, і енергетики, провідники та диспетчери, чергові на станціях і багато інших спеціалістів — усі вони забезпечують комфорт і безпеку пасажирів та вантажів.
Від початку російського вторгнення в Україну залізничники сполучають міста й зʼєднують людей, здійснюють евакуацію людей із прифронтових територій, вдень і вночі роблять усе, аби поїзди йшли за розкладом. Ці люди працюють для того, щоб могла працювати держава, наше суспільство, наша економіка.
У професійне свято — День залізничника — ми приєднуємося до привітань на адресу всіх працівників української залізниці й бажаємо їм успіхів, благополуччя і високого професіоналізму, який завжди був притаманний нашим залізничникам! Зі святом Вас, працівники залізниць України!