9 грудня — Міжнародний день пам’яті та вшанування жертв злочину геноциду та запобігання цьому злочину

9 грудня 1948 року Генеральною асамблеєю ООН прийнято Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (далі Конвенція). Дату прийняття Конвенції оголошено Міжнародним днем пам’яті та вшанування гідності жертв злочину геноциду та запобігання цьому злочину резолюцією 69/323 від 29 вересня 2015 року.

Вперше геноцид визнали злочином в межах міжнародного права 1946 року на Генеральній асамблеї ООН. А кодифікували як окремий злочин в Конвенції 1948 року. Вона стала першим договором про права людини, прийнятим Генеральною Асамблеєю. Конвенція містить перше міжнародно-правове визначення «геноциду» (стаття 2 (https://undocs.org/Home/Mobile?FinalSymbol=A%2FRES%2F260(iii)&Language=E&DeviceType=Desktop&LangRequested=False)), широко прийняте на національному та міжнародному рівнях, встановлює обов’язок держав-учасниць запобігати злочину геноциду та карати його.

Юридичне і правове визначення геноциду як принципу міжнародного права було здійснене великою мірою завдяки зусиллям Рафаеля Лемкіна (24.06.1900–28.07.1959) — юриста, правозахисника, розробника концепції геноциду, одного з перших, хто запропонував кваліфікувати Голодомор 1932–1933 як геноцид українського народу. У 1933 році він визначає два види злочинів «варварство» і «вандалізм». 1944 року він публікує книгу під назвою «Axis Rule in Occupied Europe» і в ній, практику винищення націй та етнічних груп, яку здійснюють нацисти та їхні союзники, називає «геноцидом» — терміном, що походить від грецького слова «генос» — рід і латинського «цид» — вбиваю.

Україна приєдналася до Конвенції 1948 року 16 грудня 1949 року, ратифікувавши її 15 листопада 1954 року.

На жаль, злочин геноциду вчиняється стільки скільки існує людство. Конвенція про геноцид 1948 року була застосована до злочинів, скоєних нацистами під час Другої світової війни. Геноцидом також визнано масові вбивства у Руанді, Сьєрра-Леоне, Судані, Камбоджі, знищення бушменів у Південній Африці, геноцид вірменів, знищення босняків-мусульман в Сребрениці (Боснія і Герцеговина), Голокост — геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни, трагедія Бабиного Яру (читати більше за посиланням (https://t.me/xmuseum/1978)).

В Україні першим правовим актом, який кваліфікував Голодомор, як акт геноциду, був Закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», ухвалений Верховною Радою 28 листопада 2006 року (читати більше за посиланням (https://t.me/xmuseum/2170)).

Голодомор геноцидом українського народу вже визнали Польща, Угорщина, Чехія, Австралія, Ватикан, Бразилія, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, США, Португалія, парламент Молдови та Верхня палата парламенту Ірландії, парламент Румунії, Бундестаг також визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Це важливий крок на шляху встановлення правди та історичної справедливості.

Конвенція 1948 року вказує на зобов’язання міжнародної спільноти «ніколи знову» не повторювати злочин геноциду. Але знову народ України змушений виборювати право існування вкотре захищаючи себе від агресора — московії, російської імперії, ррфср, російської федерації, назва не має значення, адже сутність і наміри ворога лишаються незмінними і у 2022 році.