Бути поруч

Сьогодні, 12 жовтня, в Україні відзначається День військового капелана. Це свято приурочене до дня пам’яті святителя Мартина Милостивого, єпископа Турського, чия легендарна історія стала першопричиною зародження цього служіння.

Згідно з легендою, римський солдат-кавалерист і християнин на ім’я Мартин віддав половину свого військового плаща, який називався «капа», жебракові, що страждав від холоду. Цей плащ згодом дістався французьким королям, які виставляли його у похідній церкві-наметі, названій на честь плаща — капелла. Так священники, які служили у цій похідній церкві, отримали назву капелани.

Саме рішення про участь священників у військовій службі, хоча і з обов’язковою забороною носіння зброї та безпосередньої участі в бойових діях, було офіційно ухвалено на першому східно-франкському соборі у місті Регенсбурзі у 742–743 роках. Відтоді капелани стали невід’ємною частиною більшості армій світу, а їхній правовий статус закріплено у міжнародних та внутрішньодержавних законах.

В Україні цей інститут має відносно недавню офіційну історію. Хоча священнослужителі з початку російської агресії працювали на фронті як волонтери, виконуючи неоціненне душпастирське служіння, офіційно штатні посади військових священників з’явилися лише у 2016 році. Важливою віхою стало ухвалення Верховною Радою у листопаді 2021 року Закону «Про Службу військового капеланства», який остаточно закріпив їхній статус.

Наразі в українському війську несуть службу понад 300 священників та богословів — людей, чиє покликання займатися духом, мораллю та мотивацією особового складу.

Сучасний військовий капелан — це не просто священник у військовій формі. Це багатогранний фахівець і духовний наставник, на якого покладені вкрай відповідальні обов’язки: душпастирська опіка: проведення служб, індивідуальні бесіди; релігійно-просвітницька робота: зміцнення моральних засад; соціально-доброчинна діяльність; консультування командування з релігійних питань та питань морального стану.

Капелани проходять спеціальну підготовку, яка включає курси з психології та конфліктології. Вони стоять поруч із бійцями у найважчі моменти, допомагаючи переживати втрати, травми та сумніви, допомагають зберегти людяність під час жорстоких випробувань. Вони також активно беруть участь у реабілітації поранених.
Капелани навчають любити, передусім ближніх, і на цьому фундаменті будувати силу для захисту — від нападів, зла чи цькування. Бо саме через любов до рідних приходить сила боротися, триматися заради зустрічі з близькими, заради майбутнього.

З глибокою повагою та вдячністю вітаємо українських військових капеланів з їхнім професійним святом! Ваша тиха, але потужна робота вселяє у душі бійців надію й любов, віру в Бога та в нашу спільну перемогу.