«Час і досі не загоїв рани…»

15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Щорічно українці відзначають цей день як день пам’яті тих, хто чесно виконував свій військовий обов’язок у локальних збройних конфліктах.

Ця дата вибрана не випадково: 15 лютого 1989 року завершилась радянська військова інтервенція в Афганістані. Через горнило тієї війни пройшли 160 тисяч українців, 12 тисяч з них отримали поранення, контузії, були скалічені, а 3360 — не повернулися до своїх домівок.

Афганська війна — одна із найтрагічніших сторінок історії. Ця кривава війна стала важким випробуванням і трагедією для сотень тисяч людей. Пам’ятаємо героїчні подвиги, приклади мужності й вірності військовій присязі, що продемонстрували віддані сини і дочки України.

Окрім афганської, за часів СРСР, українські військові брали участь і в інших локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав — вони виконували «інтернаціональний» обов’язок в Угорщині, Єгипті, В’єтнамі, Ефіопії, Сирії, Анголі, Мозамбіку, на Кубі та в інших «гарячих» точках. Цей перелік можна продовжувати і продовжувати. За неповними даними, в цих війнах брали участь понад 300 тисяч українців. У їхніх особових справах ніяких записів про проходження там служби не робили. Така конспірація пояснювалася міркуваннями таємності перебування цих людей в «гарячих точках».

Чимало «афганців» з перших днів антитерористичної операції взялися за зброю. Олег Міхнюк був одним із них. До цього він понад 20 років опікувався питаннями захисту ветеранів та інвалідів війни, членів сімей загиблих учасників бойових дій, був одним з ініціаторів створення Української Спілки ветеранів Афганістану.

Загострене почуття справедливості «привело» Олега Міхнюка на Майдан Незалежності у грудні 2013 року. Зі створенням Самооборони Майдану був обраний сотником 8-ї «афганської» сотні. За спогадами учасників Революції Гідності, саме йому належала ідея підпалити шини на вулиці Грушевського, щоб завадити «Беркуту» стріляти в учасників протесту.

З початком антитерористичної операції на Сході України Олег Міхнюк не зміг залишатися осторонь захисту цілісності країни. Маючи великий бойовий досвід, багато зусиль доклав до організації, підготовки та навчання добровольців. А з липня 2014 року і сам став учасником бойових дій — командиром 8-ї сотні 24-го добровольчого батальйону територіальної оборони «Айдар».

У серпні батальйон вів бої з терористами за контроль над дорогою Луганськ — Краснодон, якою з росії постачалася бойовикам зброя. Він до останнього подиху командував своєю сотнею, намагаючись зберегти життя бійців. Своє ж зберегти не зміг. Указом Президента України йому присвоєно звання Героя України. Посмертно. В АТО було багато таких як Олег Міхнюк. Досвід, здобутий на чужих війнах, вони застосовували та застосовують вже на своїй війні, захищаючи рідну землю від окупантів.

Шановні воїни, ми вдячні Вам за мужність, стійкість та витримку. Ваша вірність заслуговує на глибоку повагу. Схиляємо голови перед тими, хто загинув, виконуючи свій обов’язок.
На жаль, українцям знову доводиться відчувати руйнівний відбиток війни.

Велика шана тим ветеранам локальних збройних конфліктів, які наразі використовують свій бойовий досвід для захисту України від російських загарбників.
Не забуваємо й тих, хто у вічності! Світла пам’ять героям, які віддали життя за свою державу в російсько-українській війні з 2014 року.