«Червоне — то любов….» до Всесвітнього Дня Донора Крові

Донорство крові в Україні має довгу історію, яка почалася ще у 1923 році, коли було створено першу кровопоточну станцію в Києві. Пізніше, у 1930-х роках, з’явилися інші кровопоточні станції в різних містах України.

У 1956 році в Україні було створено Київський науково-дослідний інститут трансфузіології та медицини крові, який згодом став провідним науковим центром з проблем медицини крові та трансфузіології. У 1960-х роках почали створюватися мобільні кровопоточні бригади, які забезпечували кров’ю лікарні віддалених населених пунктів.

У 1970-х роках розпочалася масова кампанія залучення донорів крові в Україні. В той час у країні вже було понад 100 кровопоточних станцій, а громадські організації активно працювали над популяризацією донорства.

У 1990-х роках, після набуття незалежності, Україна стала активніше працювати над розвитком системи донорства крові. У 1993 році була створена Всеукраїнська асоціація донорів крові, яка активно працювала над підвищенням рівня донорства в країні.

Сьогодні в Україні існує багато різних видів донорства, включаючи донорство крові, плазми, тканин та органів. Одним з найбільш популярних видів донорства є донорство крові. Для того, щоб стати донором крові в Україні, необхідно відповідати певним вимогам, таким як вік, стан здоров’я та вага.

Ще одним видом донорства є донорство кісткового мозку, яке може допомогти людям, які страждають від різних захворювань крові та імунної системи. В Україні для проведення цієї процедури існує реєстр потенційних донорів кісткового мозку.

Також в Україні діє програма донорства органів та тканин, яка дозволяє рятувати життя пацієнтів зі складними захворюваннями. Проте ця програма стикається з численними викликами, такими як недостатність правової бази, недостатня кількість координаторів донорства та низький рівень інформованості населення про донорство органів.

Незважаючи на ці виклики, донорство крові та інших матеріалів в Україні продовжує розвиватися та допомагати тисячам людей. Зараз в Україні існують багато організацій та центрів, які займаються популяризацією донорства та забезпеченням медичних установ кров’ю та іншими матеріалами.

Вона називає донорів справжніми супергероями наших днів і каже: навіть якщо тобі видається, що ти не маєш нічого, завжди є можливість допомогти.

Олена Балбек, засновниця проєкту «Агенти крові», шість років поспіль розвиває в Україні донорство крові. Спершу вона започаткувала ініціативу «Середи в Охматдиті», яка згодом виросла в «Агентів». За період існування їй разом зі спільнотою однодумців вдалося залучити тисячі донорів і заслужити довіру в самих центрів крові. Саме донорство, вважає Олена, є ще одним видом благодійності. Щоправда, надскладним, із зірочкою.

Тож, спільно з ГО «Агенти крові» спробуємо розвінчати найпопулярніші міфи на тему донорства. (Див. пам’ятки нижче).

До речі, на сайті організації (https://bloodagents.com/korporativne-donorstvo-1-2) можна дізнатися і про протипокази та інші деталі донації.

Вже другий рік цей день для України є особливим оскільки відзначається в умовах воєнного стану, у зв’язку зі збройною агресією російської федерації і її повномасштабним вторгненням на територію України.

Потреба в донорській крові в умовах сьогодення виникає як у цивільного населення, так і у наших захисників та захисниць. Здаючи кров, донор надає шанс на життя, робить свій безцінний внесок у добру справу.

Отже, пам’ятаймо, що лише півлітра донорської крові може врятувати життя трьох пацієнтів! Можливо, саме ваша кров подарує життя людині, яка зазнала лиха! Ви гордість країни і порятунок для багатьох людей! Дякуємо кожному донору за Ваше покликання!