День біженців

Так зазначив в одному з дописів в Instagram посол доброї волі ООН голлівудський актор Бен Стіллер (https://www.instagram.com/p/Ce8LIxpo6WS/) перед зустріччю з біженцями з України у Польщі. На таких правах та цінностях людини наголошує УВКБ ООН (Управління верховного комісара ООН у справах біженців, UNHCR (United Nations High Commissioner for Refugees) (https://www.unhcr.org/about-us.html)) — всесвітня організація, котра займається порятунком життя, захистом прав і розбудовою кращого майбутнього для біженців, вимушено переміщених осіб та осіб без громадянства. В контексті триваючих воєн та конфліктів, право шукати притулку від переслідування є основним правом людини, закріпленим у статті 14 Загальної декларації про права людини 1948 року та є захищеним Конвенцією про статус біженців 1951 року як ключової складової міжнародного права.

Всесвітній день біженців (World Refugee Day) вперше відзначався у всьому світі 20 червня 2001 року на честь 50-ї річниці Конвенції про статус біженців ухваленої 28 липня 1951 року в Женеві. Початково він був відомий, як День африканських біженців, аж до офіційного оголошення Генеральною Асамблеєю ООН у грудні 2000 року міжнародним днем. Прийнявши ЗУ N 2942-III від 10 січня 2002 року «Про приєднання до Конвенції (1951р.) та Протоколу що до статусу біженців (1967 р.), Україна стала 144-ю країною-учасницею. УВКБ ООН працює в Україні (https://www.unhcr.org/ua/%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0-%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F)з 1994 року разом з місцевою владою, партнерами та громадськими організаціями надає допомогу особам, які постраждали від конфлікту, внутрішньо переміщеним особам, біженцям та особам без громадянства в країні. Знаком солідарності до Всесвітнього дня біженця є блакитна стрічка (https://www.unhcr.org/world-refugee-day.html).

В історії з часу відновлення незалежності Україною зафіксовано дві великі хвилі біженців:
✅ Після початку російсько-української війни 2014 року. За даними Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців, станом на травень 2016 року 388 800 громадян України просили статус біженця у сусідніх країнах.
✅ Під час повномасштабного вторгнення російської федерації (рф) 2022 року. За даними УВКБ ООН (https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine) станом на 16 червня 2022 року зафіксовано, що: перетнуло кордон з Україною (з 24 лютого 2022 року) 7,703,857осіб; окремі біженці з України зафіксовані по всій Європі у кількості 5,137,933 особи; біженці з України, зареєстровані на тимчасовий захист або подібні програми національного захисту в Європі 3,407,378 осіб.
✅ За даними експрес-опитування (https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/ukrainski-bizhentsi-nastroi-ta-otsinky), проведеного Центром Разумкова в пунктах перетину кордону в Закарпатті (березень 2022 р.), найбільша кількість біженців зі східних областей України з Харківської області — 19 % (але цифра значно більша).
✅ Харків’яни є активними учасниками закордонних мітингів на підтримку України, про це можна дізнатися за посиланнями: «Щоб про Україну не забували…» (https://suspilne.media/249194-sob-pro-ukrainu-ne-zabuvali-harkivani-priednalisa-do-demonstracii-u-nimeccini/), «Харків’яни у Берліні» (https://suspilne.media/237250-harkivani-prijsli-na-akciu-pidtrimki-ukraini-u-berlini/).

Митці різних країн через твори мистецтва висвітлюють тему біженства, наприклад:
✅ У 2020 році на узбережжі півострова Пуйсе в Ляенемаа відкрито бронзову скульптурну композицію (https://www.err.ee/1136995/laanemaal-avatakse-malestusmark-1944-aasta-paadipogenikele)за авторства Айвара Сімпсона присвячену біженцям з Естонії 1944 року. Коли люди змушені були покинути свої зруйновані домівки і тікати через море на Захід від окупанта — червоної навали. Люди рятувалися втечею на човнах, тому є символічним зображення матері та доньки, котрі дивляться з відчаєм та надією вдалину на море — у невідомість.
✅ У 2017 році велика скульптура «Арка» (https://www.theartnewspaper.com/2022/06/16/ai-weiweis-cage-sculpture-in-stockholm-takes-on-new-meaning-following-war-in-ukraine) китайського активіста, художника-дисидента Ай Вейвей зворушила Нью-Йорк. Вона стала посвятою біженцям. У червні 2022 року її відкрили у Стокгольмі. 40-футова структура, схожа на клітку, поглиблену у формі двох людських фігур, силуети яких з’єднані. За словами автора: «У той час мова йшла про расизм та глобальну кризу біженців, спричинену регіональною незахищеністю…Тепер війна між Росією та Україною змусила п’ять-шість мільйонів людей покинути свої домівки».

Для людей, котрі змушені були покинути власні домівки, країну, позбутися набутого статусу в громаді, щоб зберегти життя та здоров’я, своє та найрідніших людей, це є справжня трагедія. Трагедія, з постійними бажанням повернутись додому, котра закарбовується на підсвідомому рівні, впливає на психологічний стан і подальше життя. Саме дослідження переживання людиною цієї травми втілюється митцями у різноманітні твори мистецтва. Тому вони стають важливим наочним прикладом болю мільйонів людей, превентивною мірою, спрямованою на запобігання новим трагедіям. Але, нажаль, людство й досі не опрацювало цей досвід, свідченням цього є події сучасності.

Відео: «Вирвані з коренем», UNHCR, the UN Refugee Agency (https://www.unhcr.org/ua/46239-ukrainian-refugees-depict-trauma-of-fleeing-war-in-new-short-film-ua.html). Режисер Анджей Гавріс (Stink Films), хореограф Костянтин Коваль та креативне агентство Don’t Panic London Рік Доддс.